Ужгородцям презентували «Центр підтримки соціального підприємництва»

Проект «Центр підтримки соціального підприємництва» сьогодні презентували в Ужгороді під час засідання «круглого столу» «Соціальне підприємництво – нова філософія бізнесу».

Ініціатор проекту – голова громадської організації «Моє Закарпаття» Наталя Степанова розповіла, що йдеться про організацію допомоги учасникам АТО, переселенцям, людям із особливими потребами знайти хорошу роботу або ж започаткувати власну справу, підтримувати і розвивати бізнес. Пані Наталя навела приклади успішного соціального бізнесу, який у Львові та на Київщині започаткували люди, котрі пройшли пекло війни на Сході. Розповіла, що опитування у різних районах Закарпаття підтверджують: наші учасники АТО хочуть займатися, до прикладу, фермерством, деревообробкою, навіть стоматологією, але їм потрібна різнопланова підтримка, супровід у ході роботи і для цього, серед іншого, вже укладено угоду про співпрацю із обласним центром зайнятості, повідомила “Карпатському об’єктиву”  прес-служба мерії.

Директор Закарпатського обласного центру зайнятості Юрій Фущич зазначив, що вже 98 учасників АТО за їхнього сприяння і фінансової підтримки розпочали власну справу. А загалом ті, хто хоче працювати, наполегливо шукає, мають можливість працевлаштуватися і навіть із дуже хорошою зарплатою. Скажімо, підприємство «Фішер» готове працівників навчати, надавати гуртожиток і платити 10-11 тисяч зарплати.

За словами директора департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА Дениса Мана, на Закарпатті більше 56 тисяч підприємців, загалом вони протягом минулого року сплатили більше 2 мільярдів гривень податків. І є сподівання, що незабаром депутати Закарпатської облради проголосують і вже у травні запрацює обласна програма підтримки бізнесу, яка передбачає на ці цілі близько 1,6 мільйона гривень.

Міська рада Ужгорода вже прийняла програму на підтримку малого та середнього бізнесу на 2017-2018 роки, на яку заплановано 2 мільйони гривень для відшкодування відсотків за кредитами для розвитку підприємництва. Виступаючи на засіданні «круглого столу», заступник міського голови Ужгорода Олександр Білак наголосив, що дуже важливо допомогти учасникам АТО, переселенцям, людям із обмеженими можливостями, які чимало пережили в житті, знайти себе в хорошій роботі, повірити у свої можливості і сили, зважитися на власну справу і міська влада Ужгорода готова розширити роботу у цьому напрямку. «Завдання влади – забезпечити сталість розвитку підтримки соціально орієнтованого підприємництва, бо фінансування будь-яких ґрантових проектів тимчасове, а хороша справа повинна діяти і проносити користь. Кожен підприємець забезпечує не лише себе зайнятістю та доходом свою родину, а й створює нові робочі місця, які теж принесуть достаток у сім’ї, сплачує податки до бюджету. Ми маємо домовленості з угорськими, польськими, словацькими партнерами про підготовку спільних проектів у цьому напрямку, наші європейські партнери розуміють проблему, підтримують нас і ми сподіваємося ці проекти реалізувати», – повідомив заступник міського голови Ужгорода.

Керівник МГО «Неємія» Тетяна Мачабелі розповіла про приєднання до проекту із наданням психологічної реабілітації для учасників АТО, переселенців. Один із перспективних напрямків – створення мультидисциплінарних мобільних бригад із 3-4 фахівців, зокрема лікарів, психолога, для виїзду у райони, безпосередньо до учасників АТО, інших, хто потребує допомоги.

Голова обласного об’єднання організацій роботодавців «Закарпаття» Володимир Панов вважає, що владі, топ-менеджерам спільно потрібно не латати дірки, які виникають, а створювати систему, за якої б економіка, ринок самі регулювали питання зайнятості. Протягом найближчих півтора року іноземні компанії на Закарпатті планують на 8-12 тисяч збільшити кількість працівників. І нам треба не лише дбати, аби наші земляки не мусили виїздити на заробітки за кордон, а й думати про залучення працівників із сусідніх із Закарпаттям регіонів. За словами Панова, важливо сприяти іноземним інвестиціям у наш край, високотехнологічному виробництву, але також створювати і власні технології, запроваджувати кластерну економіку, формувати середовище підприємливих громадян.