Закарпаттю не вистачає висококваліфікованих спеціалістів

Україна переживає не найкращі часи. Усі добре розуміють, що потрібні кардинальні зміни в країні, щоб вибратися з цієї скрутної ситуації, перебудувати економіку та впевнено рухатися вперед.

Тому такі часи доведеться перетерпіти, хоча багатьом це просто не до снаги. Можливо, через те, що люди зневірились у владі, у політиках, їхньому вмінні управляти державою й економікою зокрема.

Це змушує українців, особливо молодих та освічених, покидати країну, бо, здається, що цьому ніколи не настане край. Працювати молодим людям при середній заробітній платі 3000 грн аж ніяк не хочеться. Тому більшість подається за кордон. За спеціальністю влаштуватись вдається небагатьом, бо існує мовний бар’єр, потрібно підтвердити кваліфікацію, але це все-таки краще, ніж в Україні. Сама ж держава страждає через нестачу освічених лікарів, учителів, вихователів, інженерів тощо. Така картина спостерігається по всій території України й на Закарпатті зокрема.

Брак педагогів

У навчальних закладах Ужгорода не вистачає вихователів та вчителів. На сьогодні постала гостра потреба в спеціалістах дошкілля. Великий дефіцит також педагогів для груп продовженого дня, фізичних інструкторів, тимчасових працівників.

У міському управлінні освіти розповідають, що перед навчальним роком не вистачало й учителів початкових класів. Хитка ситуація і в школі № 10 з угорською мовою навчання ім. Дойко Габора. Наразі там вакантна посада заступника директора з навчальної та виховної роботи.

«Ми вже двічі поспіль оголошували конкурс на заміщення цієї вакантної посади, утім кандидати не подавали нам жодних документів. Важко знайти спеціаліста, який володіє і угорською мовою, і українською. Тим паче, що більшість угорськомовних учителів наразі виїжджають працювати в Угорщину, – розповідає Наталія Мухомедьянова, начальник відділу кадрів управління освіти Ужгородської міськради. – У нас гостра потреба в педагогах, які мають фахову освіту за спеціальністю «Дошкільне виховання». На сьогодні відкриті три вакансії в НВК «Гармонія», є місця в дошкільному навчальному закладі № 15, також у «Дивосвіті».

Якщо говорити про заробітну плату, то вчитель, який приходить у школу й має повну вищу освіту, отримує ставку близько 3000 тис. грн. А вихователь дошкільного навчального закладу – понад 2500 грн.

Як зазначають в управлінні освіти, робота педагога специфічна. Це, швидше, покликання, ніж професія. Ще один нюанс – в Ужгороді немає факультету, де молодь може отримати освіту вихователя дошкільного закладу. Учитися треба в Мукачеві або Берегові. Після закінчення більшість абітурієнтів залишаються працювати на місцях навчання, а тих, хто наважується приїхати в Ужгород, не влаштовує зарплата.

Занепокоєння викликає також зменшення інтересу молодих фахівців до праці вчителя. До прикладу, цьогоріч випускники вищих навчальних закладів не приходили ставати на облік у відділ кадрів управління освіти Ужгородської міськради.

«Педагогічним голодом» називає цю проблему Світлана Рибак, директор НВК «Ялинка» з поглибленим вивченням іноземної мови: «Цього року в нас гостро постала проблема з педагогічними кадрами. Особливо не вистачає вихователів дошкільних груп. Наше педагогічне училище в Мукачеві готує таких працівників, але бажаючих влаштовуватися на ці посади нема. Також не вистачає вихователів груп продовженого дня. До слова, цю гостру проблему нестачі кадрів ми відчули тільки цього року. Це ж ненормально, що я до цього часу не можу знайти вихователів груп продовженого дня. У Києві «педагогічний голод» виник ще декілька років тому, на відміну від Закарпаття. Зрозуміло, усе впирається в гроші. Зарплати малі, а робота надзвичайно важка. Тому вихователі як не затримуються, так і не дуже поспішають йти на такі вакансії. Аби з цього вийти, уряду потрібно працювати над підвищенням заробітних плат у закладах освіти».

Професійні медики – у дефіциті

Тож мізерна зарплатня та брак кар’єрного зростання змушують наших фахівців шукати кращої долі за кордоном. За даними Всеукраїнського лікарського товариства, торік 7 тисяч медиків покинули країну.

Ще минулоріч Департамент охорони здоров’я Закарпатської ОДА звітував про те, що в області катастрофічно бракує сімейних лікарів та анестезіологів. Для спеціалістів цих напрямів тоді було відкрито близько ста вакансій.

Цього року, за словами головного медика Закарпаття Володимира Марковича, нагальної потреби в лікарях немає. Утім відчувається певна нестача кадрів у Берегівському районі. Адже більшість лікарів звідти поїхали працювати до Угорщини. Не сприяє також затриманню медичних кадрів і лібералізація законодавства Чехії щодо українських медиків.

«Наразі намагаємось утримати кваліфіковані кадри різними способами. Сподіваємося на обіцяні реформи держави та підняття зарплат уже з наступного бюджетного року. Загалом 2016-го зарплати для лікарів планують підвищити на 20–30%», – зазначив Володимир Маркович.

Відомо, що після закінчення навчання випускники медичних вишів мають відпрацювати три роки в державних медзакладах. Так прописано в постанові Кабміну від 22 серпня 1996 року. Вони б і не проти, однак за ту зарплатню, яку пропонує держава, молодим спеціалістам вижити майже неможливо.

Ольга Качур працює сімейним лікарем у Словачинні, а не в рідному Закарпатті. Після того як дівчина відпрацювали три роки інтернатури, одразу виїхала за кордон. Хоча пошуки роботи були нелегкі. Ольга об’їздила безліч країн та міст, аби знайти те, що шукала.

«Як то кажуть, хто шукає, той знайде. Я вважаю, що лікар – це не та професія, аби працювати за копійчану зарплату. Тому роки інтернатури в Україні згадую, які страшний сон. Сумно, звісно, що поки буде та обіцяна страхова медицина, наша держава втратить не одного спеціаліста», – каже Ольга.

Отже, керівництву держави потрібно докласти максимум зусиль, щоб кардинально змінити ситуацію, яка склалася. Адже здорові, талановиті громадяни сьогодні вкрай потрібні Україні. Молоді люди – патріоти своєї країни, це вже було неодноразово доведено. Але одного патріотизму замало, щоб достойно жити у своїй країни й почуватися потрібним і захищеним.

Христина БІКЛЯН