У Перечині відбувся молитовний захід з голубами за загиблими воїнами та за мир в Україні

Вчора, 31 серпня, у Перечині відбувся захід, на якому молилися за загиблими воїнами та за мир в Україні. У вечірні години, коли вже сонце сховалося за обрій, жителі громади прийшли до Куточка їхньої весни, який розташований на Сонячній алейці гібіскусів.

На пагорбі звучала тиха молитва як данина пам’яті воїнам, які полягли в боях за Україну під час російсько-української війни, та тим, які пропали безвісті. Цей день став часом спільної пам’яті та єднання. Люди різного віку зібралися, щоб помолитися за наших полеглих захисників і просили Господа про мир на українській землі та сили для кожного з нас.

Молебень провів отець Андрій, настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ. Духовний гімн України «Боже великий, єдиний» розносився околицями у виконанні всіх присутніх.

Відтак запустили в небо 25 голубів – як символ душ, що злетіли у вічність, і нашої вдячності за їхню жертовність.

Куточок їхньої весни закладений навесні цьогоріч. Тут встановлені символічні двері з фігурками білих голубів. Засновниця Сонячної алейки гібіскусів Любов Крижановська розповіла кореспондентці «Карпатського об’єктива», що родичі загиблих уже висадили 13 кущів різних рослин, зокрема є кущі гібіскусів, туї, бузку, гортензії.

– У п’ятницю зателефонував мені отець Андрій і сказав, що хоче на нашій алейці провести молитву за полеглими героями. Запитав, чи я не проти? Звичайно, що я була «за». Ми маємо завжди пам’ятати, що їхня жертовність – це основа нашої свободи, – зауважила Любов Юріївна. – 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, а 30 серпня – Міжнародний день зниклих безвісти. У зв’язку з цим у суботу з ініціативи волонтерки Наталії Щобак ми посадили дуб, на гілки почепили символічні стрічки – жовто-блакитні та сині і чорні. Для підготовки було обмаль часу, але ми все встигли. Я зателефонувала батькам, родичам загиблих, колишнім колегам, активним жителям громади, розмістила оголошення у Фейсбуці. Як бачимо, люди прийшли, зокрема молодь і діти. Наталія Щобак принесла букет із живих квітів із соняхами, велику лампадку.

Надія Сідей втратила на цій клятій війні сина Вадима. На локації разом з чоловіком висадила кущ гібіскуса 22 серпня. Біля рослини горить лампадка, у землю встромлений прапорець, тліє цигарка.

– Вадиму навіки буде 36, – жінка ледве стримує сльози. – Був добрим і хорошим хлопцем. У травні його мобілізували, воював у складі 128-ої бригади, а вже 1 жовтня загинув. Син похований на алеї Слави у Перечині, коли приходимо на його могилу, то запалюємо цигарку – любив курити. Тут теж запалили. Його дідо був Федір, то Вадим мав кличку «Федя».

Учасників заходу пригостили чаєм з каркаде та печивом.

Світла пам’ять і шана кожному Герою.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора