18-22 річним дозволили перетинати кордон

26 серпня в уряді оновили порядок перетину державного кордону. Обмеження діяли для всіх чоловіків віком від 18 до 60 років. Наразі обіцяють, що молодь зможе безперешкодно їздити до Європи. Але… По-перше, у Раді ще хочуть врегулювати закон, по-друге, піднімається питання і щодо виїзду всіх чоловіків, по-третє, зміни населення сприйняло настрожено і шукає у новаціях приховані «підводні камені».

Тож що це за нові правила? Як вони діятимуть на практиці? Що з цього приводу кажуть краяни? Відповіді шукав «Карпатський об’єктив».

Що за зміни?

Днями Кабмін оголосив про оновлення правил перетину кордону. Йдеться конкретно про молодь чоловічої статі. Вік – 18-22 років.  Тобто як про тих, хто з початку повномастабки перебував в Україні, так і про тих, хто виїхав, але хоче побувати вдома. Для Закарпаття, яке межує з чотирма європейськими державами, питання є чи не найбільш актуальним, адже у багатьох мешканців області родичі проживають у Чехії, Румунії, Угорщині, Словаччині, а в декого і в Польщі…

Про ухвалення постанови 26 серпня першою повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

Вона зазначила: «Ми хочемо, щоб українці максимально зберігали зв’язки з Україною. Зміни запрацюють наступного дня після офіційного опублікування постанови».

«Мета цього кроку – першочергово надати молодим українцям ширші можливості для навчання, стажування, легального працевлаштування за кордоном, аби здобутий досвід вони згодом могли використати задля розвитку України», – додав міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.

У пояснювальній записці, яку можна знайти у вільному на сайті Верховної Ради пише: «Наявність заборони на вільне пересування через державний кордон України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 25 років створює серйозні перешкоди для повернення в Україну молодих людей, створює труднощі для збереження зв’язку з рідними та Батьківщиною. Окрім того, ця заборона провокує пошук шляхів її обходу, які зазвичай пов’язані з порушенням закону».

Та не все так однозначно. Депутати ще хочуть додатково врегулювати питання перетину кордону. Про це повідомила сама ж глава уряду.

«Є багато аспектів: ми аналізуємо кількість дітей, які з початку року виїхали, порівнюємо з попередніми періодами, шукаємо правильний, оптимальний шлях, як реалізувати цю ініціативу», – заявила прем’єрка.

Крім того, юристи заявляють, що це питання не може бути вирішене лише на рівні підзаконно-нормативних актів.  Оскільки згідно зі статтею 92 Конституції України, у якій зазначено, що «права і свободи людини визначаються виключно Законом», то в випадку виїздом саме йдеться про обмеження конституційних прав і свобод, але в умовах воєнного стану. Тому без відповідного законодавчого підґрунтя доволі непросто, з точки конституційних повноважень, провести чітку паралель, кому саме можна дозволяти виїзд, а кому ні.

У той же час нардеп Олексій Гончаренко вже зареєстрував законопроєкт, який пропонує зняти обмеження про перетин кордону з усіх без винятку чоловіків. А спікер парламенту Руслан Стефанчук обіцяє провести дискусію із суспільством та військовими.

Варто додати, що вчителі вже давно били на сполох щодо наповнюваності класів учнями у старшій ланці. Хоч явище не було масовим, та чимало батьків вивозили неповнолітніх 16-17-річних синів доучуватися в інші держави. Тож як буде зараз – покаже час, але хоча б хлопці зможуть закінчити вдома школу.

У Державній прикордонній службі кажуть, що для виїзду хлопцям за кордон потрібно буде мати військово-обліковий документ у паперовій або електронній формі.

Крім того, як зазначив, речник ДПСУ Андрій Демченко, відповідна норма «не поширюватиметься на осіб, визначених у пункті 2-14 зазначених Правил, тобто на осіб, які обіймають визначені посади органів державної влади, державних органів та органів місцевого самоврядування. Виїзд за кордон цієї категорії осіб, може здійснюватись як і раніше тільки у службове відрядження».

Що кажуть закарпатці

Одразу після того, як про новації стало відомо, краяни почали їх активно обговорювати. Більшість змінам радіють, але при   цьому шукають у них «підвох».

«Напевно, наші парламентарі готуються до виборів. Чому раніше таке не впровадили. Треба було чекати більш ніж три роки?! Схоже на чистий популізм. Звичайно, зміни позитивні, затребувані громадськістю, але ж їх не могли прийняти просто так. Молоді потрібно давати право обирати де жити де вчитись, де працювати. Багато хто після війни повернеться з безцінним досвідом та потрібними знаннями. Ми маємо враховувати й те, що дорога для розумних має бути завжди відкритою. Крім того, у багатьох є родинні зв’язки з громадянами держав-сусідів. Щоправда, важко нині прогнозувати, скільки тих освічених молодих краян справді повернуться, адже оплата праці у Європі є у рази вищою, ніж вдома», – каже ужгородка Корнелія Йонаш.

Не вірить законотворцям і мукачівка Оксага Гудак.

«Молодь під час «картонного майдану», коли було прийнято обмеження до діяльності НАБУ та САП показала, що вона є активною рушійною силою, усвідомленим поколінням, яке не буде ніколи мовчати, якщо в державі відбуваються негативні зміни. Ці хлопці та дівчата дійсно – наше гідне майбутнє. Тож їх просто вирішили відпустити туди, куди душа бажає, а простими словами – за кордон. Принаймні, як для себе так пояснюю ситуацію. Звісно, змінам радію, але мені важко повірити, що їх впроваджують просто так», – наголосила вона.

А от хустянка Наталія Кадар впевнена, що ніяких прихованих мотивів у нововведеннях немає і не може бути.

«Суспільство саме просило дозволити виїзд підліткам. Дозволили. Будь-ласка, їдьте. Так ні! Хтось починає і в цьому шукати зраду! При чому… ті, хто ще вчора засуджував заборону. Нашим людям догодити не можна ніколи.  Що б не робилося для їхнього блага – завжди знайдуться невдоволені. Коли б треба гуртуватися, хтось прагне роз’єднуватися і проштовхувати власні наративи, шукати погане в хорошому.   Про те, щоб 18-22 річним дозволити виїзд, говорилося й раніше. Це не відбулося спонтанно. Тому я тільки бачу в новині позитив!» – запевняє закарпатка.

Звичайно, в нововведеннях є ризики. Демографічна ситуація у нас і так невтішна. Тож ми ризикуємо втратити ще більше населення. Утім загалом зміни краяни сприйняли радісно. А тим часом у Верховній Раді обіцяють невдовзі повернутися до розгляду цього питання.

Марина АЛДОН