Шлях лідера. Колишній будівельник став бойовим командиром у Нацгвардії

Вибити росіян з їхніх позицій, захопити їхні укріплення і взяти полонених – задача не з простих. Але підрозділ закарпатського гвардійця на псевдо Динаміт з нею впорався. Таким виявилось бойове хрещення для колишнього будівельника і шахтаря.

Чоловік мобілізувався до лав Національної гвардії України у 2023 році. На навчаннях з ним працювали професійні інструктори. Гвардієць уважно все запам’ятовував і відпрацьовував на практиці. Всі отриманні знання та навички знадобились йому на фронті – під Покровськом.

«Перші бої були страшні. Але з часом до цього звикаєш. Один із перших штурмів ми проводили в посадці. Густа рослинність, складна місцевість. Пройшли близько 800 метрів, взяли два бліндажі, захопили полонених», – пригадує гвардієць.

Після цього ворог штурмував їхні позиції щодня. Дев’ять днів, без перерви. Але підрозділ вистояв. Особливо небезпечно було, коли стояла погана погода: дощ або туман. У такі моменти окупанти активізувались. Але українські захисники знали, коли ворог піде вперед, і були готові зустрічати його вогнем.

«У міській забудові простіше: там є укриття, будинки, можна заховатися. А в посадці все розбито, дерева повалені. Треба копати. Чим глибше нору, тим більше шансів вижити. І найголовніше – не спалитися. Щоб ворог не побачив», – пояснює Динаміт.

Після повернення з фронту, де проявив свої лідерські здібності, чоловік отримав у підпорядкування взвод. Він передавав бійцям свій досвід і готував їх до нових завдань. Мотивував побратимів власним прикладом, наполягаючи, що головне в бою – це холодний розум і злагоджена робота.

«Хлопці беруть приклад, як треба воювати з противником. Саме головне в нашій роботі – це мати здоровий глузд, не панікувати. А далі, дай Бог, у нас все получиться, і ми приведемо Україну до перемоги», – ділиться нацгвардієць.

Сьогодні Динаміт продовжує виконувати бойові завдання на Покровському напрямку. Його досвід – це не лише історія про війну, а й приклад відповідальності, витримки і турботи про бійців.

«Ми розуміємо, за що воюємо. Ворог нещадний – вбиває дітей, б’є ракетами по містах. Тільки разом ми можемо дати окупантам гідну відсіч. Треба гуртуватись. Чим швидше ми це зробимо, тим швидше війна закінчиться», – підсумовує Динаміт.

Він не говорить гучних слів, але щодня веде гвардійців у бій. І робить усе, щоб виконати завдання і щоб кожен повернувся додому.