Чим закарпатцям зайняти дитину під час канікул

Думка психолога, вчителя і мами

Літо – радість для школярів і нерідко нові турботи для батьків. І мова навіть не завжди про тих дітей, що ходять до школи. Днями у сомережах стурбовані матусі заявили, що в влітку в деяких населених пунктах області тимчасово не працюватимуть навіть садочки. Куди подіти маленьких діток – питання риторичне. Але мова все ж піде про учнів, у яких почався довгоочікуваний період відпочинку.

Тож чим їх задіяти, аби цілодобово не сиділи у телефонах, не побили вікна сусідам та не бешкетували вдома? «Карпатський об’єктив» поцікавився думкою психологині, вчительки і просто мами, у якої є діти шкільного віку.

Літо – можливість розвинути самостійність

Бути вдома поруч із дитиною ціле літо можуть одиниці, лише ті, хто не працює. А для більшості світить хіба що декілька тижнів відпустки. Тож чи важливо контролювати сина чи доньку? Чи може дати малечі більше свободи? Як краще підлітку проводити час під час канікул?

«Літні великі канікули – це не просто час для байдикування. Це – період для оздоровлення, зміцнення імунітету та психологічного перезавантаження. Дитині важливо забути хоч трохи про книги та розумові штурми. Тому в певній мірі кожен хлопець чи дівчина мають самостійно обирати як краще провести літо. Не кажу, що це має відбуватися повністю без нагляду батьків. Але якщо хоче дитина поспати до 11 години – будь ласка. Хоче більше спілкуватися з друзями – не варто заперечувати. Хоче побавитися в ігри на телефоні – і це можна дозволити. Звісно, не цілодобово. Літні канікули — це не лише відпочинок, а й важливий період для розвитку дитини, коли вона може зміцнити емоційне здоров’я, розвинути самостійність та соціальні навички. Тому домашньою роботою завантажувати сина чи доньку також не треба. Хочете чомусь навчити – виділіть декілька годин на тиждень, коли можете попрацювати разом. Але не з ранку до ночі «навалюйте» на дитя якісь домашні обов’язки», – переконана хустська психологиня Тамара Дан.

У якості розваг вона рекомендує дорослим дозволити дітям вільні ігри та творчість.

«Ви не можете бути поруч зі своїм чадом 24 на 7. Та й не потрібно. Просто дозвольте дитині побути дитиною: будувати халабуди, малювати на асфальті, вигадувати свої світи. Дуже корисною є творча активність (малювання, ліплення, музика, театр), що розвиває уяву та знімає стрес. Добре, якщо в місті працюють якісь приватні гуртки, секції за вподобаннями влітку. Якщо ж ні, пам’ятайте, що літо — ідеальний час для зміцнення соціальних зв’язків: дозвольте сину чи доньці частіше бачитися з друзями. Це допоможе уникнути почуття самотності й посилить навички комунікації. Прогулянки, поїздки на велосипеді, похід, плавання — не лише корисні для здоров’я, а й допомагають знижувати тривожність, покращують сон. Дитина має відчувати свободу, але не втрачати орієнтири. Навіть 15–20 хвилин якісної уваги щодня (розмова, гра, прогулянка) дуже зміцнюють зв’язок і дають дитині відчуття безпеки», – додає фахівчиня.

Зацікавити треба у формі гри

А якої думки вчителі? Адже часто на канікули учні отримують цілий список завдань…

«Загалом я не тиран і розумію, що після останнього дзвоника кожна дитина хоче забути хоча б на певний час про школу, книги, задачі, формули, список літератури… Літо – це час відновлення. Навчальний процес насправді непростий і учням потрібно дати відпочити. Звичайно, батьки повинні подумати й про якесь спільне дозвілля, аби бути більш близькими, мати довірливі стосунки і просто допомогти сину чи доньці розслабитися. Але читати б я таки порадила. Та це може бути якась улюблена література за вподобаннями, комікси, магна, пригодницькі повісті, пізнавальні книги, казки. Якщо дитина любить ліпити, малювати, вишивати, моделювати, програмувати – нехай вдосконалюється. Якщо є можливість, можна придбати курси. Є досить цікаві спеціалізовані для підлітків. Можна також запропонувати ігрові завдання з навчальними елементами: квест у дворі з математичними загадками, гру в мандрівника з географією, кулінарні завдання з рецептом-інструкцією. Це розвиває логіку, увагу, а головне — підтримує інтерес до знань», – каже «Карпатському об’єктиву» мукачівська педагогиня Олена Панько.

Оскільки діти дуже допитливі, вона пропонує дорослим узяти це до уваги у плані планування дозвілля.

«Батьки змушені займатися зароблянням коштів. Бути три місяці вдома з сином чи донькою і розважати їх нереально. Навіть якщо мати не працює, вона має певні обов’язки: готування їжі, прибирання, прання, прасування тощо. Тож дитину можна зацікавити міні-проєктом. Принаймні, я сама так робила з синами. Це були різні самостійні дослідження, які включали як реальні спостереження, так і пошук інформації у мережі. Скажімо, проведення вивчення особливостей птахів рідного краю, вирощування рослини, ведення «щоденника погоди» або створення власного журналу. Це вчить відповідальності, плануванню часу та дає нові знання. Під час прогулянки чи в магазини можна непомітно тренувати обчислення, читання, письмо. Головне — в легкій формі, без тиску. Крім того варто виховувати в дитині елементарну людяність, заохочувати допомагати молодшим, бабусі з городом або тваринам — це виховує чуйність і дисциплінує. А загалом радила б дозволити дитині просто відпочити!», – запевняє вчителька.

Літо — не для стресу й гонитви за досягненнями

А що кажуть власне батьки?

Ужгородка Руслана Волощук є мамою трьох діток. Її доньки вміють і самі знати собі заняття, і ще й допомагають дорослим.

«Літо я планую. Дівчата щоразу на три тижні їдуть кудись у табір. Ще на два тижні беру відпустку і ми подорожуємо. Весь інший час вони самі. Старшій 14 років, середній – 10, молодшій – 8. Мені хочеться, аби діти мали дитинство, бо напрацюватися вони ще встигнуть. Але доньки добровільно допомагають мені у багатьох речах. При цьому всьому для мене головне, щоб дівчата були щасливими, задоволеними, здоровими, нагулялися досхочу й трохи подорослішали. Літо — не для стресу й гонитви за досягненнями. Я стараюся дати дітям можливість і побігати босоніж набережною, і побалуватися бульбашками, і покупатися в річці, і розважатися на гойдалках, і ласувати улюбленими смаколиками, і знаходити нових друзів. Свобода і простір є кориснішими за примус. Тому готувати разом обід, мити вікна з водяною бійкою, зробити пікнік на балконі, зібрати букети з польових квітів — це і є ті дрібниці, які запам’ятаються. Дитині часто потрібне не заняття, а мамин час і увага. Щодо завдань, то даю легкі: винести сміття, полити квіти, допомогти скласти білизну. Це привчає до побуту, вчить відповідальності, а ще — дає дитині відчуття: «Я вже дорослішаю».

Аби дівчата не сиділи цілими днями у телефонах, жінка планує для них щоразу щось цікаве: день без інтернету, але з походом у парк, до озера, на річку, у замок, у кіно чи просто на ринок за фруктами. Це переважно стосується вихідних.

«Іноді можна й повалятися в ліжку, без плану й без мети. Це теж важливо. Літо — це час, коли душа дитини має перепочити, набратися тепла, щастя і простоти», – зазначає вона.

Звичайно, у кожній сім’ї свої підходи як до дозвілля, так і до виховання. Головне, аби канікули для малечі були в радість та пройшли цікаво.

Марина АЛДОН