У Перечині відкрили зону відпочинку з купальськими традиціями і боґрачем

Вчора, 6 липня, у Перечині відкрили зону відпочинку для дітей та дорослих. Локація розташована на березі річки Уж, в урочищі «Камінчики». Зранку на волейбольному майданчику провели волейбольний турнір, а після обіду відбулося урочисте відкриття з купальськими традиціями та приготуванням і споживанням смачного боґрачу. На свято завітали не тільки жителі громади, а і сім’ї з інших населених пунктів, Ужгорода, і навіть з-за кордону.

Молоді люди з Перечина – Володимир та Крістіна – одразу розпочали із романтики: вони присіли на велику гойдалку, яка встановлена над річкою, і тримаючись за руки, насолоджувалися природою. Кажуть, що взяли із собою їжу, напої, будуть відпочивати.

Мою увагу привернула компанія, одягнута в біле – відповідно до дрес-коду. Пані Анна розповіла, що до повномасштабної війни її сім’я проживала в Краматорську: «Війна розкидала нас по світу. Я певний час жила в Києві, потім переїхала до Ужгорода, бо тут безпечніше. Моя донька приїхала до мене зі своїм хлопцем з Німеччини. Раніше вони не були на Закарпатті. Ми прочитали анонс про подію в Перечині, зібрали, сіли в авто і приїхали сюди. Уже відвідали Лавандову гору, тепер завітали на відкриття зони відпочинку та свято Івана Купала».

Організатори, а це представники громадської організації «Екологічний погляд» на чолі з Михайлом Малошем за підтримки підприємства «Klever@Kompas» подбали про те, щоб програма заходу була цікава та різноманітна. Люди відпочивали, купалися, засмагали, грали у спортивні ігри та забави, взяли участь у купальських традиціях: плели віночки, які потім спускали річкою, перестрибували вогонь, шукали цвіт папороті. До збору польових квітів та плетіння віночків долучилися не тільки дівчата, а і хлопчики, жінки. Майстер-клас з плетіння купальських віночків провела Тетяна Кречко.

Про ініціативу та результат роботи кореспондентка «Карпатського об’єктива» поговорила з Михайлом Малошем.

– Цей проєкт триває другий рік. Основним нашим партнером є підприємство «Klever@Kompas», який надає нам необхідну техніку та речі для волейбольного майданчика.

– Що було і що зроблено?

– У 2023 році я прийшов сюди на річку зі свою бабусею Валентиною. Ми тут зустріли Василя Буксара, який мене впізнав і запропонував ідею, що вони з кожного під’їзду скинуться грошима, щоб ми орендували трактор і розпочали тут розчищення території, звільнення її від чагарників та борщовика. Оскільки я не люблю влазити в якісь гроші, то 90 відсотків допомоги, яку ми отримуємо, – в натуральному виді. Я звернувся до керівництва підприємства, вони надали техніку. З того все і розпочалося. Минулого року тут було розміщено чотири столи, це 20-25 посадочних місць. Цього року кількість була збільшена до 132. Розмістили волейбольний майданчик, стенд з історією того, що у нас проходить, встановили фотозону, облаштували парковку. Ми також розмістили гойдалку, пісочницю і зробили два спуски до води. Поставили і сміттєвий контейнер.

– Чи були активні перечинці у цьому процесі?

– Перший поштовх дали місцеві жителі, вони розчистили місце від зарослів. Потім ми зрозуміли, що тримати людей два місяці на голому ентузіазмі досить складно. Згодом до справи долучилися внутрішньо переміщені особи, їх було багато. Я зрозумів, що не треба чекати підтримку, коли нема нічого. Коли уже є нуль п’ять, так ось від нуль п’ять до одного набагато легше знайти підтримку. І ось цією підтримкою у нас виявились ВПО. Я був дуже здивований, бо організувати – це одне, а працювати з технікою, інструментом – це зовсім інше. До прикладу, люди, які вміють косити, не вміють зробити той же туалет, роздягальну або паркан. Нам дуже згодилися вміння ВПО, молодих людей, і спільно з ними вже закінчували цей проєкт.