На Закарпатті в родині вже шість років живе лелека

Хтось утримує вдома папуг, хтось – канарок, а хтось – сов чи ворон. У закарпатській родині в селі Забрідь вже далеко не перший рік просто на подвір’ї гордо походжає лелека. Він там живе. Не десь у гнізді, а прогулюється травою біля хати, навіть “виховує” домашнього собаку. Птах дуже розумний і від помешкання, яке вже стало йому рідним, нікуди не відходить.

Тож як він оселився у родині? Чому не летить на зиму у вирій разом із пернатими родичами? Чим харчується і де ховається від холодів, коли на вулиці мороз? Про це його господиня розповіла «Карпатському об’єктиву».

Бузько поводиться як справжній закарпатський ґазда – охороняє свою територію. При цьому клекоче, може навіть видавати звуки, схожі на шипіння.

Шість років тому він випав із гнізда. Воно було на електроопорі навпроти, просто через дорогу. «Я знайшла, підібрала маленького, – каже «Карпатському об’єктиву» господиня птаха. – Тоді він зламав собі плече, тож літати так і не навчився. Що було робити? Забрала додому, назвала Буся».

Поруч із лелекою на подвір’ї бігає песик Кай. Хоч вони і дружать, головним у цій компанії є все ж пернатий. «Хоч вони й мирно живуть разом, але Кай боїться підходити до Бусі. Птах його час від часу ганяє. Лелека любить заходити у хату, там собі господарює. Коли ми хочемо його вигнати у двір, це йому дуже не подобається, він нападає, шипить”, – розповідає пані Світлана.

Влітку Буся спокійнісінько гуляє собі територією, а зимує у сараї, бо до холодів не пристосований. «Тепер для нього чудова пора, літо. Йому затишно і він насолоджується погодою. Взимку ж пускаємо його у сарай. Морозів він би не витримав. Лелеки ж наприкінці літа вже відлітають у вирій», – додає ґаздиня.

Харчується птах лише курячими крилами та шиями, апетит має добрий. Якщо кидає їжу хтось чужий – не приймає її. Також у нього завжди у вільному доступі є вода. Єдине, чим журиться Світлана, цінами на продукти, якщо раніше курині шиї коштували 12-18 гривень, то тепер 62 за кілограм.

Загалом лелеки вважаються символом щастя і добробуту, тож хочеться побажати родині, яка надала Бусі притулок, побажати справді всіх людських благ за такий благородний вчинок.

Аня МАТІ