Полум'я єдності, яке зігріває серця: як у Косоні вшанували День національної єдності

4 червня у день, коли серце кожного угорця б’ється в унісон із рідною історією та культурою, у селі Косонь на Берегівщині відбувся особливий, зворушливий захід, що об’єднав минуле, сучасне й майбутнє угорської громади Закарпаття. З нагоди Дня національної єдності осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) організував пам’ятну зустріч у стінах реформатської парафії, де панувала не просто тиша – там панувала глибока шана й внутрішнє єднання.

Зі щирими словами до присутніх звернувся Габор Патакі, тепло привітавши всіх, хто прийшов, аби згадати, усвідомити та знову відчути, наскільки важливо пам’ятати, хто ми є і чому несемо цю ідентичність із гордістю. Його промова торкнулася кожного, бо йшла від серця до серця.

Особливо глибоким був виступ реформатського пастора Ференца Радванскі, який поділився своїми думками та переживаннями. Він підкреслив, що угорська громада Закарпаття – це не лише частина нації, а і її духовна й ціннісна основа. “Ми – не лише носії мови, культури й традицій. Ми – її фундамент, її невидима, але незламна сила. І наша місія – берегти це багатство, передати його далі, нести гідно і з любов’ю”, – зазначив він.

Після короткого, але змістовного історичного екскурсу та натхненної декламації угорських поезій, на подвір’ї парафії запалало символічне вогнище єдності. Його полум’я, яке підіймалося в небеса під вечірнім небом Косоні, символізувало не лише зв’язок поколінь, а й надію, силу духу та незламну любов до рідної нації.

Як і минулого року, Косоньський осередок КМКС приєднався до міжнародної ініціативи «Полум’я єдності», започаткованої Закарпатською угорською скаутською організацією. І цього року, о 20:25, це вогнище одночасно спалахнуло в 35 країнах на шести континентах. І в Канаді, і в Аргентині, і в Австралії, і на Секлерській землі, і в Нью-Йорку, і на Закарпатті – всюди, де живе бодай одна угорська душа, спалахнуло символічне світло єдності.

Це тиха, але велична відповідь часу й долі. У часи, коли світ розділяють кордони, історія та війни, – угорці залишаються єдиними. Цьогоріч, зважаючи на триваючу війну в Україні, полум’я єдності в Косоні стало ще й полум’ям миру. Воно горіло не лише для згадки, а й для майбутнього – вільного, мирного та цілісного.

Коли над селом почали згущуватись сутінки, біля вогнища всі присутні стали в одне коло, щоб виконати національну молитву угорців. Згодом залунали угорські пісні, знайомі з дитинства, проникливі, сильні. Пісні, які не просто співали, їх проживали разом.

Цей вечір у Косоні став більше ніж пам’ятною датою. Це було свято душі, яке об’єднало покоління, зміцнило громаду та нагадало, що справжня єдність – це коли ми разом, у мирі, з любов’ю, попри кордони й випробування.

Наталія ВАРОДІ, фото автора