Діти в Telegram. Чому це небезпечно

Про безпеку, точніше, небезпеку, для користувачів цього месенжера все писано-переписано. По-перше, його зламують частіше за інші, по-друге, там відбувається безконтрольний обмін повідомленнями, є небезпечні для дитячої психіки канали. Тим не менше, він залишається одним із найбільш популярних серед підлітків і молоді.

Що з нього приводу кажуть юристи, психологи, батьки і вчителі? Дізнавався «Карпатський об’єктив».

Насильство не блокується

Почнемо з того, що тільки на Хустщині протягом останнього місяця саме у Telegram підлітки поширювали два випадки страшного живодероства. У першому – мова йшла про вбивство собаки в Березові залізним кілком дорослим чоловіком і «рекомендації», як вбивати від двох підлітків. Ці ж діти потім вихвалялися серед однолітків власними зйомками та самою подією. Щодо цього страшного злочину поліція порушила кримінальне провадження. Дорослий чоловік має відповісти перед законом. Щодо дітей – тиша.

Інший випадок трапився у Вишкові. Журналісту «Карпатського об’єктиву» скинули у приватні повідомлення відео за участі двох дітей і демонстрації тіла вбитої закривавленої кішки. Довелося звернутися до поліції. Начальник сектору ювенальної превенції Хустського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області Олександр Анишинець викликав до відділку і матір, і її синів. З’ясувалося, що котика вони не вбивали, але старший хлопець розсилав його у Telegram друзям, вихваляючись, що то нібито його робота. Хлопців відпустили. Хочеться вірити, що дивні відео після цього вони перестануть знімати.

Далі розмов справа не йде

А тепер про проблему. Чому саме Telegram? Бо інші соціальні мережі всі до єдиної блокують контент, на якому видно сцени насильства і жорстокості. А цей месенжер – ні. Тож діти на нього підсіли. Чим це їм загрожує? Передусім поцікавимося у юриста з Ужгорода Василя Матяша.

«Про блокування Telegram розмови ведуться давно. Але дуже мало політиків готові йти на непопулярні кроки. Для користувачів платформа на вигляд зручна, нехай і не надійна. А небезпека від месенджеру є… і серйозна. І це не тільки жорстокі відео, але й реальні злочини – продаж заборонених речовин, вербування на виконан6ня протиправних дій. Поширення дезінформації та фейків може впливати на національну безпеку. Анонімність власників каналів дозволяє поширювати заборонений контент», – каже він «Карпатському об’єктиву».

За словами правника, є багато більш безпечних платформ для спілкування та обміну інформацією, але якщо хтось «залип» на Telegram, жодні умовляння погляди людини не змінять.

«Тут єдиним реальним важелем є заборона. Просвітницька робота ефекту не дала. Є випадки, коли через цю соціальну платформу булять, вимагають гроші в дітей, підштовхують до небезпечних ситуацій. Підлітки нерідко цькують один одного саме через цей месенжер, тут виставляють фото і відео образливого змісту… Продовжувати можна довго. У даному випадку порадив би батькам поговорити з синами і доньками, поцікавитися, на яких платформах і з ким спілкуються, що оприлюднюють і обговорювати ризики і небезпеки, цікавитися їхнім віртуальним життям загалом», – додав юрист.

А якої думки вчителі і батьки?

Мукачівська вчителька Світлана Поп наголошує, що пояснює учням про загрози. Але чи поза заняттями діти не проводять там час, сказати не може.

«Тут треба діяти разом – і вчителям, і родині. Зі свого боку скажу, що Telegram часто використовується на уроках, навіть попри заборони. Не у мене особисто, але таке є. Підлітки можуть сидіти в чатах, переглядати контент, що відволікає, і в результаті не слухають пояснення матеріалу. У різних Telegram-групах буває цькування дітей. Там можуть створювати образливі меми, принижувати учнів, обговорювати вчителів. Анонімність і відсутність модерації — це величезна проблема. Через Telegram діти можуть легко натрапити на сцени насильства, порнографічні матеріали, шкідливі «челенджі» (скажімо, небезпечні флешмоби), продаж наркотиків чи інші незаконні речі (через боти чи закриті канали) », – зазначає вона.

Педагодогиня впевнена, що Telegram створює ілюзію постійної досяжності, тож діти можуть отримувати повідомлення навіть уночі. Це виснажує, спричиняє тривожність і проблеми зі сном.

«Через складні налаштування приватності батьки часто не знають, із ким спілкуються їхні діти, у яких групах перебувають і який контент переглядають. Підлітки підписуються на сумнівні або радикальні канали, що можуть впливати на їхню поведінку, цінності та навіть формувати деструктивні світогляди. Про це говорю і дорослим, і дітям», – додає вона.

Пані Аліна з Тячева – мама 12 і 14-річних підлітків. Зізнається, що попри умовляння, її син та донька все одно переглядають деякі канали у Telegram.

«Telegram дозволяє ховати чати, використовувати псевдоніми, налаштовувати автознищення повідомлень. Батьки не знають, із ким спілкується дитина, які канали читає, чи потрапила вона у небезпечну ситуацію — все це відбувається «за лаштунками». Тут може допомогти тільки відверта розмова. Я рада – що в нашій родині панує довіра і мої діти розповідають, що читають, що дивляться. Їм відомо, що у Telegram діти будь-то може стати жертвою онлайн-маніпулятотрів (грумінг), шахрайства (наприклад, «розіграші» або виманювання грошей), кібербулінгу (цькування в чатах чи групах однолітків). Вони попереджені, як діяти і знають, що треба сповістити і мене, і правоохоронців», – стверджує закарпатка.

Жінка наголошує, що багато дітей проводять із телефонами більше часу, ніж із рідними чи з друзями, тож у її сина і доньки є й інші захоплення, аби не виникало спокуси проміняти реальне життя на віртуальне.

Жорстокість не модерується

Насправді соцмережі справді «затягують» і це – найгірше для молоді.

«Через Telegram діти нерідко втягуються «токсичні» групи, де нормалізується жорстокість, підбурюється ненависть, пропагується насильство, депресія чи панують суїцидальні настрої — і все це без жодної модерації, – запевняє психологиня з Хуста Аліса Ревай. – Постійний потік повідомлень, каналів, сповіщень і чатів викликає інформаційне перенасичення. У дитини ще не сформовані механізми саморегуляції, тому вона легко виснажується. Це призводить до: тривожності, дратівливості, проблем зі сном, зниження концентрації. Також формується залежність до дофаміну і гаджетів. Telegram працює за принципом «винагороди» — повідомлення, лайки, реакції. Це створює цикл очікування – отримання – підкріплення, що викликає психологічну залежність. Дитина може відчувати справжню “ломку”, якщо їй обмежити доступ».

На думку фахівчині доступ до травмуючого контенту (насильство, самогубства, булінг, порнографія) може викликати нічні жахи, страхи, депресивні настрої, втрату відчуття безпеки, емоційне оніміння (десенсибілізацію до жорстокості), деформацію самооцінки.

«Замість жорстокого контролю у родині має панувати довіра. Підлітки повинні відчувати, що з батьками можна говорити без страху покарання. Це відкриває шлях до чесних розмов. Ризики необхідно обговорювати відкрито. Дитина має знати, що зло моралізувати не можна, що деякий контент шкодить психіці, як розпізнати маніпуляції, фейки, хейт, грумінг, чим відрізняється реальність від віртуального образу. А ще – бажано, аби юнак та дівчина мали якісь захоплення, відвідували творчі чи спортивні секції!» – стверджує психологиня.

Марина АЛДОН