Спадщина Ракоці жива: у селі Вари відзначили річницю початку визвольної боротьби угорського народу

21 травня представники закарпатської угорської громади відзначили початок війни за незалежність під керівництвом Ракоці, яка розпочалася в 1703 році з підняття прапора Томашем Есе в Тарпі. Захід організували ГО Pro Cultura Subcarpathica й Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) з метою пригадати визначальну історичну подію, що протягом століть є важливим символом угорської національної ідентичності.

Як зазначалося під час історичного екскурсу, 21 травня 1703 року Томаш Есе розгорнув прапор князя Ференца Ракоці ІІ спочатку в Тарпі, а через кілька годин у селі Вари, що ознаменувало початок національно-визвольної війни угорського народу. Хоча через воєнну ситуацію традиційні масштабні святкування цьогоріч не проводилися, громадська організація ТУКЗ-КМКС усе-таки вважала за необхідне вшанувати річницю тихим покладанням вінків до пам’ятної дошки лідера куруців Томаша Есе, установленої на стіні реформатської церкви в селі Вари.

Захід почався в ранковий час з церковної служби. Пастор місцевої реформатської громади Іштван Меньгарт звернув увагу на невизначеність сучасного світу, де багато людей втратили ідентичність і не знають, куди рухатися далі. У своїй проповіді священник закликав присутніх віднайти власне коріння та відстоювати справжні цінності, такі як віра, батьківщина, громада.

Після цього до присутніх звернувся керівник Консульства Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар. «Як християнин князь Ференц Ракоці ІІ завжди просив Божої допомоги під час боротьби нації, про що свідчать і написи на прапорах куруців: «З Богом за батьківщину та свободу», «Бог не покидає праведної справи», – підкреслив він.

Заступник голови ТУКЗ-КМКС Йожеф Шін, згадуючи історичні події, зазначив, що угорський народ, звільнившись від турецького панування, дивився в майбутнє з надією, але невдовзі став потерпати від безжального гніту австрійської влади. Позбавлення виборчих прав та порушення старих законів торкнулися не лише кріпаків, а й знаті. Це викликало загальнонаціональний протест, який під проводом Ракоці переріс у війну за незалежність. Хоча сама боротьба зазнала невдачі, приклад Ракоці – вірність, мужність, патріотизм – живе як спадщина в колективній пам’яті угорського народу. Її вплив поширюється й на пізніші історичні події: революції 1848–1849, 1956 років і навіть на мирний період зміни режиму, коли угорський народ знову відновив свою незалежність.

Під час заходу народний ансамбль «Боржавари» виконав композиції на тему патріотизму, віри, національного збереження.

Після культурної програми присутні вийшли до пам’ятної дошки Томашу Есе, де молоді люди в народному вбранні куруців розгорнули прапор і зачитали текст Бережанського маніфесту. Відтак під музичний супровід Імре Голожаї, який виконав куруцькі пісні на тарогаті, присутні поклали до меморіальної дошки вінки пам’яті як символ поваги до героїв минулого.

(DA/Kárpátalja hetilap)