Чи потрібні дітям телефони у школах? Що думають закарпатці

Нещодавно у Бразилії ухвалили закон, згідно з яким учням у школах забороняється користуватися мобільними телефонами. Документ передбачає, що гаджети діти можуть використовувати тільки у випадках надзвичайних ситуацій та небезпеки, або ж у освітніх цілях.

У нас подібних заборон не існує. Утім час від часу як батьки, так і вчителі дискутують про те, чи допомагають стартфони сучасним школярам, чи навпаки – заважають вчитися.

Тож що думають краяни і якою є позиція фахівців? Про це – у матеріалі «Карпатського об’єктива».

Рівень комунікації між дітьми зменшується

Більшість вчителів переконані, що телефони під час уроків дітям жодної користі не приносять. Але заборонити ними користуватися не можуть.

«Дуже потрібно постаратися, щоб учнів зацікавити, щоб вони не сиділи у соцмережах під час навчального процесу. Навіть не буду говорити про те, що з допомогою інтернету школярі виконують домашні завдання. Гірше, що під час контрольних робіт дехто намагається списати, знаходити правильні відповіді. Я в таких випадках збираю телефони і повертаю після уроку. Якщо дитині хтось телефонує, дозволяю відповісти. Що стосується мобільних пристроїв на перервах, то якщо колись учні виходили на подвір’я подихати свіжим повітрям, то зараз здебільшого сидять за партами і переписуються навіть із однокласниками, до які від них сидять за два кроки», – каже «Карпатському об’єктиву» мукачівська педагониня Ельвіра Стойка.

За словами вчительки, вона не виступає за повну заборону гаджетів, адже вони можуть бути й корисними, скажімо, на уроках історії, літератури, іноземних мов, та певні обмеження, на її думку, таки потрібні.

Більш критичними у питанні телефонів іноді є самі ж батьки.

«Син має телефон із першого класу. Він телефонує мені коли приходить до школи і коли повертається додому. Весь інший час міг би гаджет спокійно здати на зберігання вчительці. Під час уроків діти мають слухати своїх наставників, а не бавитися в різні ігри, або дивитися відео. Телефон дитині потрібен у певних ситуаціях, проте мобільні пристрої заважають вчитися, позбавляють дітей якісного і правильного відпочинку. Вдома час просиджування сина у телефоні я регламентую, це – не більше двох годин. Проте поки ми з чоловіком на роботі, жодного контролю, звісно ж, немає. А екран негативно діє на зір. Зараз мало який учень стовідсотково бачить і не має короткозорості. Тому якби на державному рівні ввели якісь шкільні обмеження на користування гаджетами, я була б цьому тільки рада», – стверджує ужгородка Дарина Готра.

Що ж стосується самих школярів, то вони в переважній більшості проти будь-яких телефонних заборон і без гаджетів навіть не уявляють свого життя.

«Коли я народився, телефони були вже в кожного члена родини. Сам маю гаджет із 5 років. Можу з упевненістю сказати, що будь-які заборони у молодіжному середовищі завжди викликають тільки протест. Якщо на державному чи шкільному рівні введуть певні обмеження, то це спричинить неабияку хвилю негативу і спонукає до ще більш активного використовування смартфонів під час уроків. Тобто, якщо один телефон доведеться здати класному керівнику, то в мене буде запасний і я ним все одно буду користуватися. При цьому додам, що я не залежний від цифрових технологій, читаю книги, відвідую спортивні секції і маю цікаве дозвілля, багато друзів. Просто негативно ставлюся до різного роду обмежень», – зізнається тячівський школяр Денис (прізвище юнак просив не називати).

Варто додати, що у 2020 році у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт, який обмежував використання цифрових пристроїв та інтернету серед учасників освітнього процесу. Зміни мали зачепити не тільки учнів, але й учителів та навіть батьків. Проте нардепи пропозицію так і не розглянули. А зараз, в умовах війни, заборонити телефони дітям не мають права, бо можуть виникати усілякі екстрені випадки, коли учням терміново необхідно зв’язатися з дорослими. Тож поки що питання «зависло».

Дітей потрібно вчити цифрової грамотності

А якою є думка психолога про телефони під час навчання?

«Це насправді дуже актуальна тема, – каже хустська психология Оксана Юришин. – Певне врегулювання питання таки потрібне, але мова не про повну заборону. У гаджетах є певні плюси, які можуть допомагати молоді краще засвоювати матеріал, бути більш обізнаними у цифрових новаціях, адже ми повинні йти в ногу з часом і розуміти, що сучасна молодь не може бути такою, як її батьки, бабусі чи дідусі. Тож чи потрібно забороняти телефони в школі? Повна заборона може зменшити відволікання учнів і сприяти кращій концентрації на навчальному процесі. Але телефони також можуть бути хорошим помічником під час освітнього процесу, якщо використовувати їх розумно».

Серед переваг фахівчиня виділяє доступ до різних ресурсів, які дають змогу знайти потрібну інформацію онлайн дуже швидко. Але не тільки…

«Використання додатків здатне зацікавити учня, підштовхнути до більш осмисленого пошуку інформації. Це може стосуватися будь-якої дисципліни, навіть математики, не кажучи вже про вивчення мов та предмети гуманітарного циклу, – запевняє вона. – Крім того, цифрова грамотність нині стала пріоритетною. Діти вчаться використовувати технології відповідально. Це корисний навик для майбутнього життя та роботи. Також за допомогою гаджетів учні можуть у разі потреби негайно зв’язатися з батьками і вони іноді таки здатні стати рятівним інструментом у критичних ситуаціях. Про них також не варто забувати. На телефон можна зафіксувати і різні порушення і вони будуть документальним доказом у суді. Як показує життя, зараз без цифрових технологій непросто. А ще… деякі вчителі інтегрують телефони в процес навчання (наприклад, інтерактивні опитування чи онлайн-тести). І це – дуже добре!».

Утім, як стверджує Оксана Юришин, телефони мають і негативні наслідки для дітей.

«Ігри та соціальні мережі відволікають під час уроку школяра, шкодять засвоєнню почутого. Також порушується питання нерівності, адже в однієї дитини остання модель айфона, а в іншої – старенький смартфон. Добре, якщо в класі немає цькування. І ще – кібербулінг. На жаль, є і таке. Якщо школяр проводить із гаджетами занадто багато часу, у нього може порушитися сон, виникнути тривожність. Також зменшення фізичної активності не є корисним, адже молоді потрібні рухливі заняття. Тривале використання екранів негативно впливає на очі. Постійне нахиляння голови до телефону потенційно до проблем зі спиною та шиєю. І ще б відзначила заміну живого спілкування. Діти віддають перевагу листуванню чи перепискам у чатах, що знижує їхню здатність до живого діалогу. Тому, на мою думку, у всьому потрібен розумний баланс», – підкреслила спеціалістка.

Отже, з одного боку, нині без гаджетів справді дітям важко уявити своє існування, але з іншого – не слід забувати, що справжнє життя проходить не у віртуальному світі, а поруч, у реальному…

Марина АЛДОН