Чи переводитимуть цьогоріч годинники на літній час і як до цього ставляться закарпатці

Ще торік Верховна Рада ухвалила законопроєкт про скасування переходу на літній час. Тобто у жовні 2024 року стрілки годинників мали теоретично перевести за зимовий час востаннє. Проте президент закон не підписав і невідомо, чи взагалі підпише. Тож документ може так і не набути чинності. Отже, в останню неділю березня, скоріш за все, ми вкотре перейдемо на літній час.

Але як такі «годинникові коливання» позначаються на організмі? Чи є вони шкідливими? Яких змін при цьому зазнає наш організм? Що кажуть краяни, якої думки лікарі і психологи? Про це та інше у матеріалі «Карпатського об’єктива».

Трохи про переведення годинників

Ще у 1784 році американський вчений Бенджамін Франклін запропонував змінювати час, згідно з сезоном, аби заощадити на свічках. Проте переводити стрілки годинників почали аж у 1916 році. Першою це зробила Німеччина. Відтак до новації приєдналися й інші держави, у тому числі – США.

Основною причиною вважалася економія енергоресурсів. Переведення стрілок годинників збільшувало тривалість світлового дня увечері і таким чином теоретично мало зменшуватися споживання електроенергії. В Україні годинники вперше перевели 16 лютого 1918 року.

Якої думки закарпатці

Закарпаття біологічно живе за середньоєвропейським часом і нас тривалість дня трохи інша, ніж у східних областях чи у столиці. Багато хто з краян давно виступає проти літнього і зимового часу.

«Переведення годинників – це стрес для організму. Особливо для тих діточок, яким потрібно потім на годину раніше прокидатися. У школах, на перших уроках, як правило ще протягом 2-3 тижнів після того, як годинники переводять у березні, діти сплять. Вони не чують учителя і можуть задрімати у прямому значенні слова. Крім того, порушується режим харчування, розпорядок дня. А в юному віці це ще й на психіку впливає. Діти стають дратівливими, швидше збуджуються через недосипання. Або ж навпаки – у декого сповільнені реакції на все, що відбувається довкола. Тому я особисто проти таких експериментів над організмом двічі на рік», – наголошує Аліна Довгань із Мукачева.

Проте дехто має зовсім іншу думку. Зокрема, Федір Ковач із Тячева.

«Влітку ми всі все одно прокидаємося раніше. Це – біоритми такі в нас закладено. У давнину так люди робили, бо треба було йти на поле, працювати фізично, до сходу сонця покосити. Та й загалом спимо ми від весни до осені завжди менше. Узимку ж нам хочеться більше часу проводити вдома, у ліжку, більше відпочивати, набиратися сил. Тож переведення годинників вважаю дуже доречним. Та й ціла година зранку влітку є додаткова уранці. А щодо дітей, то гадаю, що такі процеси їх тільки дисциплінують та загартовують», – переконує він.

Не допомагає навіть кава

А що кажуть про «стрибки у часі» лікарі?

«Переведення годинників негативно впливає як на нервову систему, так і на кишково-шлунковий тракт. Через порушення сну ми стаємо дратівливими, у нас порушується режим прийому їжі, – каже «Карпатському об’єктиву» лікарка з Хуста Олена Дан. – Весною нам взагалі не вистачає вітамінів, а тут ще й додатковий стрес! Тож багато людей починають скаржитися на хронічну втомлюваність, дисбаланс у шлунку. Якщо скажімо, брати до уваги переведення на літній час, то ми ледве вранці на годину раніше взагалі відкриваємо очі, а потім ще й поспіхом, аби не запізнитися на роботу, намагаємось напхати організм якоюсь їжею. При цьому наш організм іще взагалі дрімає. У результаті виникає порушення виділення всіх ферментів печінкою і підшлунковою. Харчі важче перетравлюються і настрій відповідно псується. Хтось намагається підбадьорити себе кавою, проте нею зловживати також не можна. Та й не завжди вона допомагає. Особливо тим, хто звик пити по 2-3 чашки цього напою на добу».

Аби легше пережити переведення годинників фахівчиня радить готуватися до нього поступово, раніше лягаючи спати і раніше прокидаючись, аби уникнути стресу для організму.

«Перехід на літній час завжди сприймається важче, ніж на зимній. Аби зменшити навантаження, спочатку варто починати лягати спати хоча б на 15 хвилин раніше і так само прокидатися, поступово збільшуючи час. Після сигналу будильника дозвольте собі ще кілька хвилин поніжитися у ліжку, але обережно, бо можна заснути. Це підготовчий процес має зайняти приблизно тиждень», – запевнила вона.

Погіршується увага, пам’ять та сон

Психологічно сприйняти переведення годинників часом буває ще важче, ніж фізично. При цьому уникнути додаткового стресу непросто, адже життя у нас у всіх зараз напружене та непросте.

«Переведення годинників на літній час може бути стресовим, оскільки порушуються природні циркадні ритми (внутрішній біологічний годинник), – стверджує ужгородська психологиня Діана Щобак. – Передусім, мова про порушення сну. У людини можуть виникати безсоння, труднощі із засинанням або раннє пробудження. Це подібно до міні-джетлагу, який може тривати кілька днів. Через недосипання змінюється і робота мозку, що може впливати на пам’ять, увагу та прийняття рішення. У перші дні після переходу люди частіше роблять помилки на роботі. Дослідження показують, що в перший тиждень після переходу на літній час збільшується кількість серцево-судинних випадків. Організм може відчувати додатковий стрес. Через втому та знижену увагу після переведення годинників зростає ризик аварій на дорогах. У людей, хворих на депресію або тривожність, переведення часу може загострювати ці стани. Втома та нестача світла зранку може викликати дратівливість, апатію або навіть депресивні стани».

Загалом, за словами спеціалістки, недоліків у переведенні годинників більше, ніж переваг.

«Міжнародна група вчених проводила дослідження і виявила, що є чотири групи захворювань, які загострюються після переведень стрілок годинників. Це – психічні розлади, недуги, пов’язані з імунною системою, серцево-судинні захворювання і травматизм. Тому треба адаптуватися до цього заздалегідь, щоб легше пережити зміну часу. Після пробудження є корисним вихід на вулицю. Також потрібно відкривати штори, щоб світло допомогло синхронізувати біологічний годинник. Перед сном за годину бажано відмовитися від гаджетів, бо блакитне світло екранів пригнічує вироблення мелатоніну – гормону сну. Кава, міцний чай, шоколад та жирна їжа можуть з вечора зважати заснути. Останній прийом їжі має бути за 2-3 години перед тим, як лягати в ліжко. Впродовж дня бажано збільшити фізичну активність, бувати на свіжому повітрі, о другій половині дня гуляти. Якщо після переведення годинника відчувається роздратованість, потрібно декілька днів не займатися важкою фізичною працею. Організм традиційно звикає до змін за 3-7 днів», – запевнила вона.

Як би там не було, а найголовніше – просто прийняти ситуацію і готуватися до неї.

Оскільки переведення годинників не скасували, перехід на літній час має відбутися в останню неділю березня – 30 березня о 03:00 годині ранку. Стрілки переведуть на годину вперед — на 04:00.

Марина АЛДОН