Диво-торбинки закарпатських майстринь

Погодьтеся, жодна область України не може похвалитися такою кількістю унікальних майстрів, як Закарпаття. Наш мальовничий край дарує світові талановитих учених, художників, скульпторів, дивовижних майстрів і майстринь. Мабуть, сам Господь велів, щоб тут народжувалися талановиті й працьовиті люди, які вміють усе: малювати, різьбити, плести, вишивати й шити. Хоча це ще не повний перелік вмінь і вподобань закарпатців. Кожен знаходить собі справу до душі і вкладає в неї увесь свій талант, розум і серце. Ось чому не можна часом намилуватися цими витворами краси й мистецтва.

Саме такими диво-майстринями є дві жінки зовсім різні за віком і вподобаннями, бо їхні вироби відрізняються за стилем, але однакові за працьовитістю, професіоналізмом та вмінням донести красу людям.

Файні тайстри завжди в моді

Нитка до нитки, колір до кольору – так за звичайним ткацьким верстатом народжуються диво-доріжки Тетяни Токар. А вже з них ткаля шиє справжні витвори мистецтва – тайстри.

Дивлячись на цю жінку, переконуєшся, що закарпатські ґаздині – найвинахідливіші у світі. Тетяна Токар швидко вловила попит на яскраві етнотайстри і навіть започаткувала моду на них.

«Я б ніколи не могла подумати, що тайстри із покрівців будуть у моді. Займаюся цим зовсім недавно, але вже є замовлення. Туристи їх просто обожнюють. Наші – беруть на подарунки. Зараз я зшила декілька тайстр для художників, зі спеціальним пеналом. Вийшло дуже колоритно», – розповідає жінка.

Що стосується технології виробництва, то вона залишається такою ж самою, як і сто років тому. Усе робиться вручну. Для цього потрібні колосальні терпіння та витримка – і ось з-під ткацького верстата народжується яскравий килимок.

«Доріжки широко використовуємо в господарстві. Застилаємо ними підлогу, лавки, прикрашаємо хату. Хоча мода – річ не постійна, але здається, карпатські мотиви знову у фаворі», – ділиться роздумами жінка.

Свої файні тайстри жінка привозить на численні фестивалі та ярмарки. Хоча ткацтво для пані Тетяни більше захоплення, ніж заробіток. Жінка працює економістом. А ось свої барвисті фантазії втілює в цих яскравих килимках.

«Ткати намагаюся завжди тільки в доброму настрої та з хорошими думками. Аби купуючи таку тайстру, людина несла в дім позитив і частинку моєї душі», – ділиться жінка.

Екоторби – красиво і корисно

Молода мама Ольга Степанова пошиттям екосумок почала займатися під час декретної відпустки. І відтоді захоплення переросло у справу життя. Зараз сумки ужгородки Ольги Степанової носять не тільки в Україні, але й за кордоном.

Своїми виробами дівчина агітує українців змінити одноразові поліетиленові мішечки на екоторби з тканини. Бо це не тільки гарно та зручно, але й екологічно.

«Екосумку спочатку я зшила собі, потім друзям, і так пішло-поїхало. Зараз їжджу зі своїми виробами на численні фестивалі та ярмарки, шию їх на замовлення. Мої сумки також продаються в крамницях. А з часом планую відкрити свою майстерню», – розповідає Оля.

Екологічні торбинки жінка шиє тільки з натуральних українських тканин. Зазвичай із двонитки. А далі – справа смаку та фантазії. Одні вишиває хрестиком, інші розфарбовує, а ще інші декорує тканиною.

«Узагалі в наш час ходити з політеленовими пакетами просто не солідно. Насправді це дуже класно, коли ти відчуваєш попит на свій товар, коли його постійно запитують. Тому відпочивати в мене зовсім немає часу.

Мої екоторби купують як дорослі, так і малі. Школярі носять у шоперах кросівки і форму, вчителі – зошити й ноти, молодь і навіть люди старшого віку ходять з ними в магазин. Якщо йдеться про вишиті вручну або ж вінтажні з гіпюром, то використовують їх замість звичайних сумок. Чоловіки теж носять мої сумки. Хлопці дуже люблять такі шопери із тризубами», – каже Оля.

За словами жінки, процес виготовлення сумок досить довгий. Спочатку тканину потрібно випрати, потім викроїти, далі зшити на машинці, а вже відтак декорувати. Майстриня часто недосипає ночами, але каже, що краще так, ніж розчарувати клієнта, і додає: «Останнім часом молоді люди купують у мене торбу та фарби і вже самі розфарбовують сумку на власний смак».

У своїй роботі Ольга Степанова поєднала красиве і корисне. Каже, що моду на все екологічне потрібно починати з себе та своєї сім’ї.

«Якщо завдяки цій справі мені вдасться хоча б небагатьох українців навчити дбати про чистоту міста, не кидати недопалки, не купувати пакети на касі, коли вдома їх мільйон, а ходити до крамниць зі своїм, то це буде моя велика перемога як громадянина», – вважає Ольга.

У народі побутує думка, що талановита людина – талановита у всьому. У цьому не важко переконатися, подорожуючи Срібною Землею і спілкуючись з такими жінками. Бо кожна з них – пахуча троянда у квітнику народних ремесел Закарпаття.

Христина БІКЛЯН