Влада хоче «приборкати» Telegram-канали. Що думають закарпатці

Більше 70% українців черпають інформацію з популярного месенжера Telegram. Звісно, не вся вона є достовірною, але Telegram є зручним у користуванні, новини викладаються коротко, а за бажанням можна за посиланням перейти на першоджерело. Месенжером користуються навіть чиновники, представники влади. Тим не менше, днями громадськість збурила заява про те, що оскільки в Telegram є багато дезінформацій них «вкидів», а шкідливий контент не видаляють, Верховна Рада має намір вжити відповідних заходів. Про які конкретно обмеження йдеться, поки не відомо. Проте новина викликала неоднозначну реакцію в суспільстві.

Тож що думають із цього приводу закарпатці? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Із чого все почалося

Хвиля обурення піднялася після того, як під час телемарафону Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк розповіла про те, що Верховна Рада України розглядає варіанти регулювання месенджера Telegram.

«Нещодавно я чула від деяких депутатів розмови про необхідність впровадження конкретних заходів стосовно Telegram. Важливо ретельно обміркувати запропоновані законодавчі ініціативи та можливі кроки. Зрозуміло, що ми маємо знайти рішення цієї проблеми» – заявила вона.

Ольга Герасим’юк також згадала про звернення Нацради до адміністрації Telegram із запитом на видалення шкідливого контенту, але відповіді так і не отримали і зазначила, що анонімність каналів ускладнює роботу по взаємодії з ними.

При цьому Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення акцентувала увагу на тому, що вісім локальних Telegram-каналів звернулися до Нацради та отримали статус медіа. Тобто, йдеться про те, що в раді точно знають, кому вони належать і можуть впливати на власників.

Це, зокрема, викликало найбільший шквал обурення серед людей.

Як поставилася громадськість до заяви Герамим’юк? Що з цього приводу думають журналісти та власники Telegram-каналів.

Усе «по-чорному», але є «але»

Софія Кривляк із Мукачева переконана, що якось регулювати боротьбу з фейками потрібно.

«У Telegram дійсно багато недостовірної неперевіреної інформації. Вона ніким не підписана. Хто ж має відповідати за неї? Якщо в газеті автор озвучує якусь версію подій, то читач знає, з ким взаємодіє, бачить підпис конкретної людини, її ім’я, чи хоча б псевдонім. У разі чого, представників ЗМІ можуть попросити вибачитися, надрукувати спростування, або навіть притягнути до відповідальності. Це природно. У Telegram ми не знаємо, з ким взаємодіємо і таким чином можна просувати будь-які наративи, у тому числі ворожі чи неприпустимі, відверту неправду або просто власну суб’єктивну оцінку», – каже журналістка «Карпатському об’єктиву».

Крім того, вона наголошує, що всі зареєстровані ЗМІ платять податки, офіційні заробітні плати плати, різні соціальні внески. А за роботу Telegram пропонують тіньові прибутки, у чому вона переконалася, намагаючись влаштуватися адміністратором одного з каналів.

«Та й про які податки може йти мова? – запитує закарпатка. – Вони мають чисті прибутки за рекламу і її в месенжері дійсно багато й коштує вона чималі суми, які коливаються від декількох сотень до декількох десятків тисяч гривень за одне повідомлення».

Утім, незважаючи на те, що більшість каналів працює «по-чорному, на її думку, Telegram має і ряд плюсів.

«По-перше, ми маємо єдиний марафон – єдине джерело офіційної інформації. Завжди повинна бути альтернатива, бо читач чи глядач повинен порівнювати, аналізувати й робити ти висновки. Не можна обмежуватися тільки марафоном. Відомим каналам дають інтерв’ю впливові люди, військові, та й самі ж чиновники. Їхню роль не можна применшувати. Крім того, якщо оголошують якісь благодійні збори, через цей менсенжер можна швидко зібрати необхідну суму. Хіба ж це погано? Та й обмежувати громадськість у праві доступу до інформації не можна, бо ж Telegram нерідко стає навіть першоджерелом інформації, адже там свої розміщують свої дописи міські голови, очільники ОВА, а також ті ж провідні ЗМІ», – зазначає Софія Кривляк.

Власникам каналів хочуть зв’язати руки?

Василь Курта із Тячева є власником одного з Telegram-каналів. Він стосується будівництва. Утім розміщує в ньому краянин і деякі новини та рекламу.

«Моєму каналу три роки. У основному він фахового спрямування. Для активності публікую часом і деякі інформаційні повідомлення. Не вважаю себе топовим блогером, але на Закарпатті катастрофічний брак вакансій. Тож я сам собі придумав і знайшов роботу», – каже чоловік.

Він не розуміє, чому влада бачить у месенжері ворога і чому хоче, аби власники каналів були підзвітними чиновникам.

«Хіба Telegram є лише в Україні? Він популярний і у США, і в Європі. Там ніхто нікого нічим не обмежує. Просто у нас, прикриваючись війною, власникам каналів, скоріш за все, хочуть зв’язати руки. Але ж ми ніби демократична держава… Чи не так? У нас не повинно бути диктатури! Пригадайте, у минулому році був аналогічний скандал довкола TikTok. Ця соцмережа теж комусь дуже стояла поперек горла. Але після суспільного резонансу після того, як українці масово почали підписувати петиції, справа «заглохла». Тепер же взялися до Telegram», – розмірковує пан Василь.

Тячівець запевняє, що довіряти прочитаному загалом в Інтернеті чи ні – особиста справа кожного, тим більше, що неправдива інформація може пролунати й із етеру телеканалу.

«Коли представник влади дає інтерв’ю і відверто обманює як журналіста, так і глядача, хіба це не дезінформація? А таких випадків є безліч. Telegram є не ворогом суспільства, а майданчиком, де можна публікувати альтернативну інформацію і комунікувати з читачами. Як на мене, влада, суспільство і медіа-джерела повинні діяти злагоджено і об’єднано. Замовчувати проблеми і показувати життя у райдужному сяйві також не можна. У той же час власники месенжерів мають адекватно сприймати критику і якщо інформація не відповідає дійсності, видаляти її і оприлюднювати спростування», – наголошує Василь Курта.

Чи потрібен Telegram?

А що кажуть закарпатці, які є читачами різних Telegram-каналів або ж не користуються ними взагалі?

Ужгородка Олеся Феєр наразі мешкає у Чехії. Зізнається, що саме завдяки місцевим локальним каналам дізнається найбільше всього про життя вдома.

«Я підписана на декілька пабліків. У тому числі на «Карпатський об’єктив». Telegram – це дуже зручно, адже вся інформація подана стисло, читання не займає багато часу. А якщо вже щось дуже зацікавило, то можна почитати повну версію новини за посиланням власне на сайті. Так, фейки загалом у месенжері трапляються, але не думаю, що проблема саме в цьому, адже якщо читач помічає, що на каналі багато новин є неправдивими, він просто відписується від цього джерела. Тож я проти того, аби Telegram заборонили, чи якось впливали на його роботу», – запевняє вона.

Ірина Палканинець із Хуста популярним месенжером не користується взагалі, але вважає, що він має право на життя.

«Я вже немолода, не дуже добре розбираюся в телефоні. У Telegram новини не читаю, та їх читають мої онуки і переповідають мені. Так, бувають різні «вкиди», але де ж їх зараз немає? Ми живемо не в ідеальному суспільстві і в нас війна. Дехто цим маніпулює, аби мати більше переглядів. Так, це дещо насторожує, але при бажанні виявити брехню можна. Та й час завжди все розставляє по своїх місцях і люди дізнаються правду. Тож, гадаю, тиснути на свободу слова не варто!», – стверджує жінка.

Як би там не було, я поки що невідомо, що саме планується змінити в роботі Telegram-каналів і як вплинути на їхніх власників. Утім незалежні джерела мають право на життя і це урядовці повинні пам’ятати.

Марина АЛДОН