В Ужгородському замку поклали вінки пам’яті Міклошу Берчені та Крістіні Чакі

Осінь на Закарпатті асоціюється з колоритними фестивалями, одним з яких є «Берчені-фест». Свято організовує щорічно громадська організація «Про Культура Субкарпатіка» (Pro Cultura Subcarpathica), мета якої – зберігати та відтворювати традиції Закарпаття.

Цього року фестиваль, з огляду на війну скасували, відтак пам’ять про колишніх володарів Ужгородського замку, вшанували в рамках тихої церемонії покладання вінків.

До погруддя графа Міклоша Берчені та Крістіни Чакі, які розташовані у внутрішньому дворику замку, гості поклали вінки. Участь у церемонії взяли: президентка Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ільдико Орос та ректор вишу Іштван Черничко, директор Ужгородського ліцею імені Дойко Габора Юдіт Кулін, голова осередку ГО «ТУКЗ – КМКС» Ужгородського району, депутатка Закарпатської обласної ради Лівія Балог, Арон Чех, провідний консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді.

По завершенні церемонії Ільдико Орос зазначила, що вшанувати пам’ять колишнього володаря замку та його дружини – традиція, яка сягає корінням у сиву давнину. Адже кожне покоління повинне знати своїх предків.

Історія кохання цього дивовижного подружжя здолала століття. Графиня Крістіна Чакі – друга дружина Міклоша Берчені, донька державного судді Іштвана Чакі і Маргіти Лоняї. Вона була чудовою дружиною, а граф – добрим чоловіком. Незважаючи на значну різницю у віці, між ними встановилися найтепліші стосунки.

Молодята обрали місцем проживання Ужгородський замок, який згодом стараннями господині перетворився не лише на справжнє «любовне гніздечко», але й на культурний осередок, місце світських прийомів, розкоші та заможного життя. Численні дослідники стверджують, що кімнати замку були буквально обвішані коштовностями, картинами та цінними гобеленами. Розмах подружжя та прагнення вести світський спосіб життя спонукали їх також до створення численних парків та зон відпочинку навколо замку, найбільш відомими з яких були Звіринець та Квітковий парк.

Тож історія цих дивовижних історичних постатей варта того, щоб її розповісти, а завдяки подібним фестивалям – передати наступним поколінням. 

Христина БІКЛЯН

ВІДЕО: Дмитро МИСЬ