Тверда позиція на відкритті навчального року в мукачівській угорськомовній школі

Цьогоріч відкриття навчального року в Мукачівській середній школі №3 ім. Ференца Ракоці ІІ суттєво відрізнялося від традиційного. Зранку 1 вересня на подвір’ї освітнього закладу зібралися не лише святково вбрані діти, але й вчителі та батьки, які з хвилюванням чекали свята першого дзвоника.

На подвір’ї поруч із державним прапором і стягом школи цього року не майорів угорський прапор, не звучав угорський гімн. Не було угорських національних кольорів і на дзвонику. Усе це позначилося на настрої.

– Мені дуже сумно, і я обурений, що керівництво Мукачева створило таку ситуацію навколо угорської школи. Мене шокує цей цинізм, ця агресивність, те, що вони хочуть скасувати угорськомовну освіту тут, у цьому прекрасному місті над Латорицею, і дуже швидко знайшли персонал, людей, які це реалізують, хочуть реалізувати, комісари завжди з’являються, – зазначив перед початком свята вчитель Бейла Попович.

За його словами, міська адміністрація вже вдруге абсолютно незаконно звільнила директора школи Іштвана Шинка. Відтак на цю посаду призначили керівницю дитячого садочка, яка не має професійного досвіду, не компетентна в цій справі, не знає угорської мови, не поділяє почуттів і цінностей угорської громади, не є її членом. Ця жінка дуже швидко привела помічницю, яка також не має якостей, необхідних для керування школою.

– Вони хотіли швидко провести українізацію, але не врахували опір нашого колективу. Цей явний спротив гальмував процес українізації, але мета зрозуміла – ліквідувати угорську школу. Батьки записують своїх дітей до нас саме для того, щоб вони вчилися угорською, багато неугорських батьків також хочуть, щоб їхні діти навчалися угорською мовою, і ці права порушуються, як і традиції, котрі зберігаються в прекрасній школі міста з фантастичною атмосферою, звичаями. Мене дивує, що Україна на всіх рівнях декларує прагнення стати членом Європейського Союзу, де захист нацменшин є основною цінністю, натомість, те, що відбувається зараз, нагадує найчорніші сталінські часи. Те, що ми не можемо використовувати національну символіку, не можемо заспівати нашу національну молитву, що на дзвонику немає триколірної стрічки, – це для нас удар.

Ми непохитні. З одного боку, віримо в опіку та любов Всевишнього, з іншого – у те, що педагогічний колектив і надалі зберігатиме цю дуже тверду, єдину позицію, яка є величезною силою. Ми сподіваємося й на силу розголосу в пресі, це також значна підтримка для нас. Усе, що ми просимо і вимагаємо, – це наше право, дане законом і Конституцією, – зазначив Бейла Попович.

Нашу розмову перервала весела музика, і почалося свято: двоє учнів по черзі вели захід угорською та українською мовами. Після того, як прозвучав Державний гімн, присутні вшанували пам’ять жертв війни хвилиною мовчання, а потім оплесками зустріли 22 першокласників.

Відтак батьків, гостей та першачків привітала виконувачка обов’язків директора Марія Паук:

– Від щирого серця хочу привітати з вашим першим днем у школі. Бажаю міцного здоров’я, мудрості, терпіння і мирного неба нам усім!

Представники церков – священник Іштван Погань та пастор Даніель Ґулачі – попросили божого благословення на наступний навчальний рік.

Нові члени шкільної спільноти – першокласники – виступили з віршами, а потім отримали символічний подарунок від випускників.

Учень випускного класу Зенте Попович прочитав вірш Шандора Ременіка «Церква і школа»:

Ви не хочете нічого поганого,

Бог – свідок.

Але серед вас немає жодного,

Хто не витримає цієї священної боротьби.

Для цього Бог

Надає вам беззаперечне право:

Не віддавайте церкву,

Церкву і школу!

Під супровід зворушливих слів педколектив, колишні вчителі та батьки вийшли в центр площі й мовчки стали навпроти нового керівництва школи – таким тихим протестом вони висловили свою думку щодо ситуації. Зрештою з групи вийшла Пірошка Ченґе Попович і поставила свічку в національних кольорах на столі біля дзвоника.

Наприкінці свята учениця 1-го класу Йоганна Маркус та 11-класник Роланд Лендєл подзвонили у дзвоник, який сповістив про початок нового навчального року.

Після завершення урочистостей педагог Пал Попович зазначив:

– Ми живемо в дивні часи, мабуть, востаннє таке було в Радянському Союзі, коли угорський народ намагалися розтоптати, зневажали наші традиції, забороняли наші національні символи. На жаль, мені довелося дожити до того, що в моїй школі, куди я ходив, де ніколи не було ніяких проблем з тим, що ми тут вивчаємо та навчаємо угорською мовою, використовуємо наші національні символи, раптом з’являється нова сила, нова влада, яка намагається відібрати в нас те, що є нашим. Ми не можемо цього допустити! Я дуже пишаюся нашим педагогічним колективом і батьками, які стоять на захисті школи, стоять поруч з нами. Ми не дамо забрати те, що нам належить, що є нашим!

Ми живемо в дивні часи, але намагаємося трохи врівноважити це, показавши, що, якщо й тихо, то законно можемо відстоювати свої права. Ми не віддамо церкву і школу!

Марія Король, колишня вчителька навчального закладу, а нині голова батьківського комітету 6-го класу, наголосила, що всі були здивовані безпідставним звільненням директора, який 17 років зразково керував школою.

– Усі, чиї діти ходять сюди, у шоці від цього. Ми вважаємо те, що відбувається, абсолютно несправедливим. Здається, наші права – права угорців – прагнуть обмежити. Ми дуже хочемо, щоб ситуація змінилася, і зробимо для цього все від нас залежне. Коли сталося перше звільнення, ми зібрали підписи і звернулися до мерії з проханням обґрунтувати це рішення. Нашу заяву зареєстрували, але змістовної відповіді не надали. Незважаючи на це, ми не здамося!

Для всебічного інформування ми звернулися за коментарем до в.о. директора Марії Паук:

– У мене єдина мета – підняти школу на вищий рівень, зробити її найкращою в Мукачеві. Думаю, що мені вдасться цього досягти.

На запитання, чому угорська громада не могла реалізувати свої гарантовані Конституцією права щодо використання символіки на святі, вона зазначила:

– На сьогодні ми живемо в Україні. Державні символи – герб, прапор і гімн – українські, тому в усіх по всій Україні будуть лише такі прапори. Ми дотримуємося законів, ми живемо в Україні й використовуємо українську символіку.

Директорка додала також, що на сьогодні в 19 класах навчаються 499 дітей. Оскільки народжуваність у місті низька, наразі в школі не планується відкриття українських класів, україномовний перший клас також не набрали, у подальшому все залежатиме від потреб батьків.

На запитання журналістів щодо відсутності професійних навичок керування школою Марія Паук відповіла:

– Вважаю, це не буде складно, тому що я пропрацювала в садочку 18 років, обіймала керівну посаду. Думаю, справимося. Усе буде добре, Бог поможе. Угорською мовою не володію, будемо вчитися.

Вікторія Рего/Rehó Viktória

Kárpátalja hetilap