На Закарпатті відбувся Конкурс угорського красномовства ім. Ференца Казінці

У Конкурсі угорського красномовства ім. Ференца Казінці цього року взяли участь 20 учнів із 14 закарпатських угорськомовних шкіл. Учасники фіналу, який відбувся в селі Велика Добронь, традиційно мали підготувати два тексти – обов’язковий та на власний вибір. Крім того, учні старших класів середніх шкіл виконували письмове завдання.

Конкурсантів та педагогів, які їх супроводжували, привітала Берта Катона-Миронова, директорка Великодоброньського ліцею, у стінах якого відбувся фінал, та організаторка Конкурсу угорського красномовства ім. Ференца Казінці, який щороку проводить Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство.

«За рідну мову треба боротися. Не можна допустити, щоб угорська зникла із Закарпаття. Вона має залишатися і мовою нашої освіти, тож ніхто не може зробити для цього більше, ніж ми, учителі, і ви, діти», – наголосила директорка ліцею.

Професійне журі очолила голова закарпатського Товариства опікунів рідної мови Едіта Санто, а його членами стали Єва Бак як представниця ТУКЗ-КМКС і Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства та угорські філологи Валерія Ускаї й Шандор Варга.

Голова журі розповіла про історію конкурсу, який у 1960 році започаткувала акторка Бланка Пейчі. А відтак зачитала імена п’яти закарпатських учнів, котрі протягом минулих років стали переможцями Конкурсу угорського красномовства ім. Казінці Карпатського басейну.

У двох турах фіналу учасники змагались у двох вікових категоріях: учні 7‒9-х та 10‒11-х класів. Спочатку треба було представити твір на власний вибір – есе угорського автора XX–XXI століття, написане розмовною мовою. Виступи тривали по три хвилини. Затим учасники зачитували обов’язковий твір, наданий організаторами. Відповідно до правил конкурсу, журі оцінювало не акторські здібності, а чіткість вимови, логічні наголоси та інтонацію. Учні 10‒11-х класів виконали й письмове завдання.

Серед 7–9-х класів перше місце посіла Софія Балог, учениця Великодоброньського ліцею (педагог Берта Катона-Миронова); друге – Рейка Югас, учениця Великодоброньського реформатського ліцею (педагог Чілла Гіді); тертє – Мартон Перчі, учень Берегівського ліцею ім. Лайоша Кошута (педагог Еріка Орбан).

У категорії учні 10–11-х класів журі відзначило п’ятьох переможців: перше місце посіла Софія Пінте, Великодоброньський ліцей (педагог Берта Катона-Миронова); друге – Анна-Юлія Качо, Великодоброньський реформатський ліцей (педагог Крістіна Кріцьки); третє – Патріція Глеба, Фаховий коледж Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ (педагог Катерина Кірай); четверте – Бенце Кармачі, Берегівський ліцей ім. Габора Бетлена (педагог Маріанна Кочіш); п’яте – Богларка Флора Ферку, Фаховий коледж Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ (педагог Крістіна Кудлотяк). П’ятеро переможців старшої вікової групи представлятимуть Закарпаття на фіналі конкурсу Карпатського басейну, який відбудеться 20 квітня в м. Дьор в Угорщині.

«Те, як ми говоримо, як звучить наша мова, дуже важливо, адже це віддзеркалення нашої душі, відображення того, наскільки інтелігентною є людина. […] Під час підготовки до конкурсу велике значення мають вибір тексту, логічні наголоси, відповідні гучність і темп мови. Коли ми читаємо, важливою є природність», – наголосила голова журі Едіта Санто.

Оцінюючи результати цьогорічного конкурсу, член журі, вчитель Великодоброньського ліцею зазначив: «Через міграцію, спричинену війною, зменшилася кількість учнів, тож і рівень цьогорічного змагання дещо змінився. Є чудово підготовлені діти, що мають природний талант. Водночас цього року були й такі конкурсанти, яким ще треба попрацювати над собою. Вони робили багато помилок, читали не те, що написано, не могли вимовити слова іншомовного походження тощо. Відрадно, що кількість учасників не зменшилася порівняно з минулими роками. У дітей з районів зі змішаним населенням є акцент. Вони утворюють звуки дещо інакше, не так, як це характерно для угорської мови. Наприклад, не дуже добре вимовляють довгі приголосні. Незважаючи на це, є діти, які читають дуже гарно, з відповідним логічним наголосом, роблять паузи там, де потрібно. Акцент, як і діалектичну вимову, я не вважав недоліком, тому що незалежно від цього дитина добре розуміє текст, а якщо розуміє, то й прочитати може гарно», – резюмував філолог.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap