141121
11:47 29.122022

Угорська благодійниця привезла подарунки вихованцям великодоброньського дитячого будинку

Життя 2990

У листопаді голова фонду «Ми з тобою однієї крові» Ангела Ґуі на своїй сторінці в соцмережі написала: «Не вистачає лише 247 подарунків, щоб цього року здійснити різдвяні мрії 250 дітей із важкою долею». Нещодавно за роботу зі сприяння активному способу життя та дозвіллю угорський уряд нагородив очільницю фонду відзнакою «За активну Угорщину».

Поставлену мету, звісно, ​​здійснили! Минали дні, а різдвяні подарунки збиралися в гаражі Ангели, чекаючи на доставку до Закарпаття, щоб 24 грудня, напередодні Різдва, їх знайшли під ялинкою вихованці реформатського дитячого будинку милосердя «Добрий самаритянин» у Великій Доброні. Останні три подарунки у вільний час між школою та тренуванням придбала її донька.

«Діти отримують подарунки і від інших, але такого не буває, що їх питають, що вони хочуть, і отримують це, – зазначає Ангела Ґуі. – А від мене четвертий рік поспіль вони одержують те, що попросили заздалегідь. Цікаво, коли я вперше запитала, чого вони хочуть, діти говорили всяке, бо раніше все одно отримували щось інше. Тепер, однак, вони розуміють, що отримають те, що конкретно замовляли».

За словами благодійниці, оскільки 24 грудня вона не могла приїхати в дитячий будинок милосердя «Добрий самаритянин» особисто, то попросила, щоб подарунки поклали під ялинку.

Очільниця фонду вже багато років є бажаною гостею закладу, адже намагається кілька разів на рік відвідувати його вихованців. На моє запитання, чи рахувала вона, скільки разів збирала та привозила подарунки до підопічного закарпатського закладу, Ангела, щиро посміхаючись, відповідає: «Ой, ні! Я приїжджаю у великодоброньський дитячий будинок милосердя «Добрий самаритянин» з 2017 року, але не знаю, скільки разів загалом була тут. Якось у грудні не змогла приїхати через пандемію. Я не рахую кількість поїздок, лише наскільки збільшується кількість дітей. Коли я приїхала вперше, було 60–70, тепер, коли ми вирушили з Будапешта, – 100, а поки ми доїхали, то вже 101».

«Вони дуже милі!» – згадує пані Ангела свою останню поїздку в Україну, під час якої на початку грудня на свято Миколая привезли подарунки 128 вихованцям дитячих будинків у Ратівці та Велику Добронь.

Цього року пані Ангела приїхала разом із Юліанною Ботою та Йожефом Форінтошем. «Йожеф відвідував дитячий будинок уже кілька разів. Юліанна зараз удруге. Улітку взяла активну участь в організації спортивного табору для вихованців. Але на прохання дітей вона вже запланувала свій візит і на наступний рік, навіть дату та тривалість поїздки. Через навчання до травня Юліанна буде за кордоном, але пообіцяла приїхати влітку на довший період», – розповідає деталі Ангела, котра, як і Йожеф, бере відпустку на основній роботі, щоб приїхати до вихованців закарпатського дитячого будинку.

Під час нинішнього візиту планували випікати медові пряники разом із вихованцями, проте не було електрики. «Тому будемо робити щось таке, для чого вона не потрібна. Ми виготовляли кокосові кульки. Привезли із собою необхідні інгредієнти, усе зробили, проте не змогли помити руки, бо без електрики не було води в кранах. Неймовірно, але всі стояли з немитими від маси руками. І дітям це так подобалося! Дійсно, потрібно зовсім небагато, щоб зробити їх щасливими. Вони були такими милими, коли з ентузіазмом посеред галасу місили кокосові кульки! Це те, що може зробити кожен».

У пані Ангели багато помічників. Наприклад, подарунки запаковував 9-річний хлопчик, Ерік, котрий подолав серцеву недугу. «Минулого й цього року він запакував 130 подарунків, 101 ми повезли у Велику Добронь, решту – в Будинок соціального захисту дітей ім. святого Михайла села Ратівці. Загалом він приготував 217 пакунків, адже ми повезли подарунки і в Секейський край, – розповідає Ангела, котра, як відомо, працювала в лікарнях серцево-судинних захворювань. – Ерік подолав хворобу на серці, його мама стежила за моєю сторінкою у Facebook і після одного з моїй дописів звернулися до мене з пропозицією долучитися до пакування. Відтак і минулого, і цього року вони займалися цим, придбали все необхідне для пакування та загорнули кожен подарунок».

«Щоразу інші проблеми й щоразу дедалі важчі, відколи я приїжджаю. Дедалі важчі з року в рік. Труднощі тутешнього життя посилено відображаються на вихованцях дитбудинку. Я побачила, що вони дуже стурбовані через війну, хоча на Закарпатті не стріляють. Утім це дуже важко для психіки, особливо для осіб з обмеженими можливостями. Вони не голодують, але, звісно, усього менше, усе потрібно робити по-іншому: перуть уночі, коли є електрика, одяг не сохне, готувати їжу можуть лише, коли є електрика. Ця невизначеність негативно впливає на всіх, не тільки на дорослих, але й на дітей. Але вони продовжують вірити. Ця глибока віра мене завжди дивує. Стає майже соромно за власні проблеми, труднощі, які мене дратують, переміщаються в інші рамки. Людина завжди міняє власні рамки, коли їде за кордон, а дорогою додому тим більше», – резюмує Ангела Ґуі, котра вже планує свою благодійну діяльність на 2023 рік.

Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах