В Ужгороді розпочались громадські обговорення з перейменування площі та трьох вулиць

В Ужгороді із 5 травня до 5 липня 2022 року – громадські обговорення з перейменування:

– площі Олександра Пушкіна на площу Малий Ґалаґов,

– вулиці Михайла Ломоносова на вулицю Франтішека Крупки,

– вулиці Дмитра Менделєєва на вулицю Адольфа Лібшера,

– вулиці Івана Крилова на вулицю Іштвана Лаудона.

Пропозиції подаються до 5 липня у письмовій чи усній формі за адресою: вул. Небесної Сотні, 4, м. Ужгород, управління містобудування та архітектури, номери телефонів: 617103, 616144 або на e-mail: architect@rada-uzhgorod.gov.ua із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає.

Довідково:

Франтішек Крупка (1885-1963) – чеський архітектор. Навчався у Празі, згодом у Відні – в художньо-промисловій школі, в Технічному університеті та в Академії образотворчих мистецтв. Після Першої світової війни Крупка переїхав до Братислави, де отримав роботу в щойно відкритому управлінні охорони пам’яток культури під керівництвом Душана Юрковича. Власну канцелярію Крупка відкрив у 1922 році в Братиславі, коли там почав проєктувати свій перший масштабний об’єкт – управління поліції.

Більшість своїх важливих проєктів реалізував на території Словаччини і Підкарпатської Русі, де творив в класичних, традиційних рисах модернізму. В Ужгороді спроектував Будинок Леґіодружества (вул. Олександра Духновича, 2) та Земський уряд (пл. Народна, 4).

Адольф Лібшер (1887-1965) – чехословацький архітектор, доктор архітектури, урбаніст, інженер, професор, художник. Народився в родині відомого художника Адольфа Лібшера-старшого. Після отримання докторського ступеня у 1923 році переїхав до Брно, де отримав посаду професора архітектури Чеського технічного університету. У 1925–1926 роках був деканом факультету архітектури та наземного будівництва. Розробив близько 15 генпланів чехословацьких міст, в тому числі Опави, Ужгорода, Знойма та Сміхова.

Адольф Лібшер не лише створив містобудівну концепцію і розробив план Малого Ґалаґова, але й збудував кілька урядових і житлових споруд – комплекс багатоквартирних будинків для працівників фінансового управління (вул. Олександра Довженка, 16, 18, 20) та Краєвий суд (пл.Народна,5).

Малий Ґалаґов (назва походить від італійського «da lago» – «від озера», заболочена місцевість) – урядовий квартал, ядро розвитку «нового» («чеського») міста, загальний план якого розробив у 1921 році архітектор Адольф Лібшер. Зараз це – ціла частина міста, спроєктована в міжвоєнну добу. Від початку 1920-х років стартували роботи, а сама забудова тривала до 1938 року. Квартал характеризується прямими широкими вулицями, масивними монументальними будівлями, спорудженими в стилі функціоналізму, модерністського класицизму, рондокубізму, ар-деко, традиціоналізму. Центром цього урядового кварталу стала будівля земського уряду (1936). Навколо розміщувалися різноманітні урядові установи (крайовий й окружний суд, військове й поліцейське управління, в’язниця, банк, дитяча лікарня тощо) та житлові квартали. Паралельно з розбудовою Малого Ґалаґова була врегульована набережна р. Ужа та побудований сучасний транспортний міст (1937).

Іштван Лаудон (1862-1924) – ужгородський педагог і натураліст, доктор Ужгородської Королівської католицької гімназії, видатний діяч культури і науки нашого краю. Лаудон заснував унікальний дендропарк – тепер це сквер міської дитячої лікарні. З подорожей він привозив також цінні й рідкісні види рослин, частину яких висаджував у своєму саду. Розміщувався дендросад позаду будинку натураліста й тягнувся вниз по схилу до сучасної дитячої лікарні. Колись у саду росли чудові таксодіуми (Taxodium L.), кілька цінних видів закордонних сосен, вірджинська, гігантська, канадська, китайська ялини, канадські тсуги, кипарисовик Лавсона, віргінські ялівці, китайське мильне дерево та інші екзоти. Тепер там залишилось небагато екзотів: тис ягідний (Taxus baccata L.), кипарис болотний (Taxodium dystichum L.), криптомерія японська (Cryptomeria japonica L.) та ін. Важливо також нагадати, що тут зростає найстаріше дерево в Ужгороді — гінкго (Ginkgo biloba L.).

Крім рослинного світу, Іштван Лаудон цікавився також і тваринами. Він зібрав невелику колекцію рогів різноманітних тварин, яка зараз зберігається в Зоологічному музеї Ужгородського національного університету.

Запрошуємо всіх охочих взяти участь в обговореннях.

Про це повідомляє прес-служба Ужгородської міської ради.