Українським біженцям з інвалідністю та тяжкохворим дітям спростили виїзд за кордон

Кількість українських біженців через війну Росії в Україні щодня продовжує зростати, але не всі можуть так швидко рухатися у бік кордону і перетинати його. Зокрема, мова йде про людей з інвалідністю та тяжкохворих дітей, які зазвичай потребують постійної опіки та супроводу.

Саме тому минулого тижня український парламент прийняв спеціальний закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за такими особами з інвалідністю і тяжкохворими дітьми» (№7140-1 від 15 березня 2022 р.), повідомляє офіційна інтернет-сторінка Верховної Ради України.

Тож, саме цей закон спрощує звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю та дітьми з важкими захворюваннями (в умовах воєнного стану). З цього приводу очільниця Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зазначила наступне: «Велика кількість таких громадян не встигли оформити військові квитки та звільнитися від військової служби. Через це зазначена категорія громадян не може виїхати за кордон, рятуючи своє життя та життя своїх близьких. Перебування осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю в Україні наразі ускладнено тим, що практично всі бомбосховища та укриття є архітектурно недоступними для маломобільних груп населення. А у багатоповерхівках з міркувань безпеки відключено ліфти».

Тож, відповідно до цього закону від військової служби звільняються окремі категорії військовозобов’язаних, в тому числі які визнані особами з інвалідністю. Також у ньому передбачено звільнення від військової служби (строкової, під час особливого періоду та мобілізації) громадян України, які:

• виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;
• зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
• мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи; які здійснюють опіку (піклування) за особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
• зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи;
• зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю ІI групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду;
• зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Юрій КОПИНЕЦЬ