У Перечині діє фотовиставка, яка розповідає про життя лемків. Фото

У фойє Центру культури та дозвілля Перечина діє постійна фотовиставка «Про людей, для людей». Експозицію представляють близько 60 світлин. До кожної подана коротка інформація українською та англійською мовами. Через старі фото місцевих жителів та сімей подана історія Перечинської громади ХІХ-ХХ століть, зокрема про таку етногрупу як лемки, які проживають у селі Зарічево.

Довідково

Ле́мки – етнографічна група українців, що мешкає або походить із Лемківщини (Лемковини), розташованої в карпатських Бескидах на території сучасних України, Польщі та Словаччини. Назву «лемки» виводять від часто використовуваного ними в розмові слова «лем», що значить «тільки» (лише).

Культурна особливість лемків проявляється передусім у мовленні, архітектурі, одязі та фольклорі. Релігійно на поч. XX ст. більшість лемків були греко-католиками, проте в 1930-их відбулися зміни і частина з них перейшла в православ’я. Більшість лемків ідентифікують себе як українців, втім частина відстоює ідею окремішності.

Внаслідок обміну населенням між комуністичною Польщею та Радянською Україною, проведеним у 1944-1946 роках 2/3 лемків (близько 95 тисяч осіб) із ПНР було переселено на територію УРСР, а решту (близько 30–40 тис.) під час операції «Вісла» (1947) – на північно-західні землі Польщі. Відтоді значна частина лемків живе в різних регіонах України, а на історичній Лемківшині залишилися здебільшого лемки Словаччини та Закарпаття, у Польщі частина виселенців отримала дозвіл повернутися в долину ріки Ослава, передусім в Команчанську гміну, де дотепер становлять приблизно 10 відсотків населення. Багато лемківських сіл на території Польщі залишилися покинутими.

Директор КЗ «Краєзнавчий музей м.Перечин» Мар’яна Попович розповіла кореспонденту «Карпатського об’єктива», що фотовиставка створена за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва європейського інструменту сусідства Польща – Білорусь – Україна 2014-2020.

 – Пошуком історичних фото я займалася протягом декількох років. Своїх родичів, друзів, знайомих, місцевих жителів спонукала переглянути власні архіви. Щось цікаве таки вдалося знайти. Експозицію розмістили у Центрі культури та дозвілля, аби з нашою історією могло ознайомитися якомога більше людей. Відвідувачами фотовиставки є школярі, туристи, гості міста, закордонні делегації, – пояснила пані Мар’яна .

На світлинах є лемківська хата М.Пекаря із села Зарічево, яка була перевезена до Львівського музею народної архітектури і побуту. Унікальна пам’ятка народної архітектури та побуту лемків, збудована 1902 року, була збережена від руйнування – у 1985 році тут створено музей культури і побуту «Лемківська садиба». Цікавими є і фото хрестин, весіль, учасників зйомок фільму «Жменяки» за романом Михайла Томчанія.

Зі світлин на нас споглядають відомі постаті, зокрема композитор, диригент Іван Керецман; хімік Юрій Цмур, директор Перечинської горожанки Петро Яцко; отець Атанасій Пекар; вчений-лінгвіст Іван Гарайда; активні діячі визвольного руху брати Кедюличі – Іван і Панас та їхня сестра Марія. Чеський фотограф Рудольф Гулька на плівку зафіксував бідні маленькі дерев’яні хати, криті соломою, в яких перечинці проживали сто років тому. 

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора