Закарпатський угорський інститут долучився до свята угорської науки

Цикл заходів під назвою «Свято угорської науки» Угорська академія наук організовує в межах країни та в прикордонні вже увісімнадцяте. Цього року заходи на території Карпатського басейну тривають протягом 3–18 листопада. Долучився до них і Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ: кафедра історії та суспільних наук вишу спільно з Науково-дослідним центром соціальних наук ім. Тиводара Легоцького провела круглий стіл, у якому взяли участь і представники дослідницької групи Trianon 100 Угорської академії наук. Обговорення транслювалося в прямому ефірі в соцмережі.

День угорської науки офіційно відзначається 3 листопада. Цього дня в 1825 році Іштван Сечені запропонував річний дохід від своїх маєтків на створення Угорського товариства вчених, що дозволило заснувати Угорську академію наук.

В офіційному обґрунтуванні зазначається: «Національні збори вважають роль науки в суспільстві надзвичайно важливою, а діяльність, яка здійснюється для розвитку науки, заслуговує на визнання та підтримку». Тому цей день постановою XCIII від 2003 року затверджено Днем угорської науки.

Захід у Закарпатському угорському інституті складався з двох частин. Спочатку з презентацією виступили троє представників дослідницької групи Trianon 100, а після їхніх доповідей відбулося обговорення за круглим столом. Модератором був доцент кафедри історії та соціальних наук інституту Імре Сакалл.

Керівник дослідницької групи Балаж Аблонці виступив з доповіддю на тему «Покидаючи все: втеча із втрачених територій, 1918–1924». У ній ішлося про переселення, яке відбувалося до і після підписання Тріанонського договору. Цікаво, що першими на територію нинішньої Угорщини виїхали залізничники та службовці зі своїми родинами. У презентації оповідач використав фотографії, щоб проілюструвати умови, в яких опинилися тоді люди: вони жили у вагонах на вокзалах Будапешта. Із Закарпаття переселення було характерне здебільшого для міського населення. «Збереглося небагато публічних даних і письмових свідчень про те, що близько одного мільйона переселенців прибули до Угорщини протягом шести років, зазначених у назві лекції», – підкреслив історик.

Співробітник дослідницької групи Trianon 100 Гергей Ромшич виступив із доповіддю на тему «Тріанон і зовнішньополітичне мислення Угорщини. 1919–1923: епоха пошуку шляху». У своїй презентації історик розповів про те, як урядова еліта Угорщини реагувала на потрясіння в державі та як угорська еліта вмістила свої політичні дилеми в європейські рамки.

«Від історіографії до пропаганди. Кінець Першої світової війни в угорській, словацькій та румунській історіографії» – на цю тему виступив тертій представник дослідницької групи з Угорщини Чаба Загоран. Під час презентації йшлося про наслідки Тріанону, угорський ревізіонізм, національні рухи між 1918 і 2020 роками, тогочасне питання біженців та його економічні наслідки, а також внутрішньо- й зовнішньополітичні наслідки Тріанону та його вплив на національну самосвідомість угорців.

(ZsT/Kárpátalja hetilap)