На Закарпатті чоловік власноруч сконструював електрокар

Червона автівка виблискує на сонці, немов цукерочка. Важко й уявити, що рік її випуску 1987. На перший погляд – це звичайний Opel Kadett. Утім варто придивитися і розумієш, що перед тобою справжнє диво-техніки – електрокар.

Сконструював його власноруч ужгородець Володимир Сучков. За освітою чоловік – інженер-електрик та на хліб заробляє столярними роботами. Щоправда потяг до техніки та винаходів бере гору. Вільний від роботи час чоловік проводить у своєму гаражі. Власне, так і сконструював автівку на електриці. Притому не користувався жодними схемами, створював усе – самостійно. Результат, так би мовити, наявний – економна, екологічна та зручна автівка.

– Мені завжди кортіло спробувати сконструювати електромобіль. Більш за все мене цікавили витрати при їзді, – розповідає Володимир Сучков. – Близько п’яти років тому я придбав Opel Kadett. Машинка була досить стара, але на ходу. За символічну ціну, здається, 2 тис. доларів. Стояв там бензиновий двигун, потужністю 1,6. Згодом я потрохи почав її переробляти. Для початку викинув двигун, радіатор, бензобак.

Працював чоловік, тільки-но з’являвся вільний час, а також кошти. Бо задоволення вийшло недешеве. Загалом на запчастини до електромобіля витратив 4 тис. доларів. Шукав усе необхідне по інтернету.

– Починав із контролера, який керує двигуном. На ці експерименти у мене пішло, мабуть, пів року. Напалив запчастин цілу купу, поки його запустив, – сміється Володимир. – Потім придбав кислотні тягові акумулятори. Але, як виявилося згодом, ставити такі акумулятори на цю машину – гибле діло. Але, щоб витрачені фінанси у мене не обнулилися, ці акумулятори я прилаштував на свій будинок. Наразі у мене автономне живлення оселі. Навіть якщо пропадає електрика, я цього не помічаю. Світло у нас є завжди. Відтак я придбав і встановив акумулятори із Nissan LEAF 2013 року. Потім двигун – потужністю 3 Квт. Прислали його мені з Центральної України, це двигун із погрузчика Балканкар, на який я зробив підвищення напруги зі 40 до 100 В. Далі встановив зарядний пристрій. Словом, усе робилося потрохи вечорами і у вихідні.

Аби втілити задумане в життя, пішло п’ять років. Зате тепер автомобіль служить вірою та правдою. Чоловік розповідає: конструював автівку для дружини, аби їй було зручно їздити по місту і добиратися на роботу.

Взагалі наступний такий автомобіль сконструював би за місяць часу. Якби все необхідне було під руками.

– У мене не було цілі змінити технічні показники авто. Акцент був зроблений на економічності при їзді. Моїх акумуляторів вистачає на 115 км. Коштує це 30 грн (ред. – на електрику). А тепер рахуємо: вартість бензину наразі – біля 30 грн за літр. Аби проїхати на машині 100 км, потрібно близько 8-9 літрів пального. Тож виходить суттєва економія – майже у дев’ять разів дешевше. Заряджаю вдома від розетки 7 годин, – розповідає Володимир.

Тож, попри всі переваги електромобілів, у них є щонайменше один безсумнівний недолік – відносно невеликий запас ходу, а отже потреба частіше заряджатися. Саме ж зарядження зазвичай триває годинами.

Також одним зі стримуючих факторів залишається відсутність належної інфраструктури для зарядки акумуляторів на електромобілях.

А також старіння акумулятора та невеликий пробіг.

Що стосується переваг, то насамперед – це економічність. Якщо ви багато пересуваєтесь саме по місту, то це ідеальне авто. Серед інших переваг електрокара: він їздить безшумно і плавно розганяється. Звичайно, немає і вихлопів, що свідчить про його екологічність.

– Хоча тут теж питання суперечливе, оскільки утилізація батерей з електрокарів поки не налагоджена, – розповідає Володимир.

Так, електромобілі можуть мати нейтральний рівень викидів вуглецю протягом усього життєвого циклу, але що буде з їхніми відпрацьованими батареями? Без належної утилізації вони можуть завдати чималої шкоди довкіллю. Батарея електрокарів – більша й важча, ніж у звичайних автівках, вона складається з кількох сотень окремих літій – іонних елементів, кожен з яких треба розбирати окремо. Вони містять небезпечні елементи.

За словами Володимира Сучкова, братися за подібні винаходи, звичайно, варто, але, на жаль, не кожен може собі це дозволити. Адже для цього хобі потрібні гроші. Чоловік розповідає: підрахував, що вартість його автівки окупиться приблизно через три-чотири роки.

Авто Володимира чотирьохмісне. Не боїться навіть суворих кліматичних умов. Протестували першими автокар чоловіка – його родина та знайомі. І були від нього у захваті.

Взагалі автівка нікого не залишає байдужим, особливо чоловіків. Із подивом цікавляться, у чому секрет її безшумності. Звичайно, запитують у винахідника, як сконструювати таке диво-техніки.

Володимир Сучков знаннями ділиться охоче. Адже результатом своєї роботи чоловік ще й як задоволений. Тож чому б й іншим не спробувати?!

Христина БІКЛЯН