Не єдиним борщівником: небезпечні рослини кругом оточують жителів Рахівщини

На Рахівщині у гірських Районах місцеві жителі вже активно взялися за сінокоси, та люди навіть не здогадуються що стикаються з рослинами, які несуть загрозу для їхнього здоров’я та нормального самопочуття. Мова іде про небезпечні інвазійні види. Людина випадково або навмисно занесла на свою територію ті рослини, які раніше мешкали в інших ареалах. Деякі види прекрасно освоїлись в нових місцях, витісняють місцеві рослини, руйнують цілісні екосистеми й стають небезпечними бур’янами, які складно побороти. Такі бур’яни заполоняють поля і гублять урожай, а розростаючись в містах, викликають у вразливих людей поліноз — сезонні напади алергії на пилок.

Пан Юра якому вже 59 років, житель села Видрички, який все життя прожив у селі, займався сінокосом та тримав худобу, та зараз робити цього не може. Чоловік розповів: “я вже майже п’ять років не може косити траву, бо одразу починаю задихатися, починається сильний нежить, слозяться очі. Яка саме рослина викликає таку сильну алергію Я не знаю, але від трави стараюся триматися осторонь.”

Тож Карпатський об’єктив” вирішив дослідити та розповісти про рослини які несуть у собі небезпеку, та ростуть у нашій місцевості

Будьте дуже обережні, зустрівши на своєму шляху найбільш небезпечні з них!

1 Борщівник.

Природний ареал борщівника — Кавказ і північний схід Туреччини, але зараз він зустрічається в Україні, Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Білорусі, Росії і на сході Німеччини. У світі виявлено 70 видів цієї рослини, у нашій країні – 5. Ті екземпляри, які досягають найбільших розмірів, називають гераклеум (на честь Геракла, міфічного героя Давньої Греції). Після Другої світової війни борщівник намагались вирощувати як кормову рослину для свійських тварин, але від цієї ідеї довелось відмовитись: сік борщівника містить фото сенсибілізуючі сполуки фуранокумарини, які при потраплянні на шкіру підвищують чутливість до ультрафіолету і викликають фото дерматоз — сильний сонячний опік, який може дійти до пухирів і запалення. Якщо на шкіру потрапив сік борщівника, закрийте це місце від сонячних променів, промийте водою з милом і змастіть кремом від опіків.

Борщівник легко дичавіє, витісняє інші види і руйнує цінні екосистеми. Ним швидко заростають покинуті поля, узбіччя доріг, береги річок і пустки. Щоб контролювати популяцію борщівника, створюють спеціальні карти його поширення, а потім з корінням знищують зарості.

2. Амброзія полинолиста.

Цей північноамериканський вид колись ріс в Канаді й на сході США, а з XIX століття появився і на Рахівщині. Амброзію можна знайти майже на кожному смітнику, узбіччі або пустці на території всієї Рахівщини. На одній рослині амброзії утворюється від 80 до 150 тисяч насінин, які зберігають свою життєздатність протягом 40 років!На полях цей вид особливо заважає яровим культурам і соняшнику: амброзія висушує ґрунт, забираючи всю воду.

Пилок амброзії дуже сильний алерген. Симптомами алергії на амброзію є: напухання слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і очей, головний біль, задишка, сльозотеча, підвищення температури тіла, втрата працездатності тощо. Для того, щоб не допускати поширення амброзії, потрібно правильно чергувати культури, обробляти ґрунт і доглядати за посівами, а в містах — часто викошувати траву. Цікаво, що в Україні вперше амброзію було виявлено у 1914 році.

3. Галінсога дрібноквіткова (незбутниця).

Ця рослина прийшла в Європу з гірських районів Мексики в кінці XVIII століття. Галінсога — дуже поширений бур’ян зернових культур і ріллі, квітників, газонів і залізничних насипів. Одна рослина продукує до 20-30 тисяч насінин, які можуть прорости протягом 5 років. Цікаво те, що навіть свіжозрізані стебла рослини, залишені на вологій землі, мають здатність знову проростати.

Галінсога дрібноквіткова швидко поширюється і стає домінуючим видом. Вона заглушує моркву, петрушку, буряк, картоплю, помідори. Крім того, ці рослини — хазяїни комах, вірусів і нематод, що знищують урожай зернових культур. Щоб не допускати поширення цього бур’яну, потрібно глибоко орати ґрунт, вчасно сіяти культурні рослини та проводити прополювання.

4. Розрив-трава залозиста (бальзамін).

Розрив-трава залозиста – це вид трав’янистих рослин родини Бальзамінові, родом із Гімалаїв, натуралізований у Європі та деяких інших частинах світу. В Європейському Союзі цю рослину включено до офіційного переліку чужорідних інвазійних видів. Однорічна рослина 100–200 см заввишки. Окремі рослини цвітуть близько 12 тижнів. Плодоношення починається з середини липня. Стиглі плоди лопаються при дотику, викидаючи насіння на відстань 3-5 м, рідко до 7 м (залежно від висоти рослини та сили вітру). У місцях, де вид масово росте, на 1 м кв. може бути близько 32 000 насінин. Вченими встановлено, що масовий розвиток розрив-трави зменшує різноманітність місцевих видів у алювіальних середовищах існування та перешкоджає природному відновленню лісів.

5 Клен американський (ясенелистий).

Цей клен мав би мешкати лише в Північній Америці — від Скелястих гір до Атлантичного узбережжя і від Канади до Флориди, але в кінці XVIII століття люди завезли його до Європи. Зараз він один з найбільш інвазійних видів дерев у Євразії. Американський клен висаджували у містах, але ідея виявилась не найкращою: дерево швидко росте, розмножується самосівом і регулярно плодоносить. Цей клен давно вийшов з садів і парків і пригнічує аборигенні рослини: інтенсивно займає і затінює території. Клен ясенелистий негативно впливає не тільки на інші дерева і трави, а й на людину: його пилок — сильний алерген. Найефективніший спосіб боротьби з цією інвазією, як би це дивно не звучало — вирубувати ще молоді деревця.

Інформація та фото: з відкритих джерел.

Боднар Олена