Спілка закарпатських угорських багатодітних сімей провела нетрадиційний захід до Дня батька

18–19 червня члени Спілки закарпатських угорських багатодітних сімей мали можливість долучитися до цікавих заходів.

У суботу разом із Кінним центром «Селід» Спілка організувала для своїх членів тур на возах, символічне нагадування про кочовий спосіб життя. Місцем зустрічі став рибник Csizmár на озері Мікеш поблизу с. Шаланки. Звідси учасники заходу автобусами вирушили до м. Виноградова, на околицях якого розташований кінний центр. Тут на них чекало десять запряжених кіньми возів. Члени родин одягли народні костюми, що додало дійству автентичності. Коли всі зайняли свої місця на возах, «кочівники» вирушили в тур у супроводі шести досвідчених вершників з кінного центру. Маршрут пролягав через поля, чагарники, дику лісисту місцевість. Десять возів та вершники справляли дивовижне враження, це було чудове видовище, зовсім не поширене в нашій сучасності. Вибоїсті ділянки польового маршруту, пейзаж і сонце допомагали відчути повсякденні умови «старого світу».

На шляху був лише один населений пункт – Олешник, мешканці якого зі здивуванням сприйняли цікаве видовище, фотографували та знімали його на відео. Автомобілі сигналили на знак симпатії учасникам. На околицях села на «конвой» возів «накинулися» розбійники. Цей напад справді видався дуже життєвим, на мить налякалися і коні, і люди. Після того, як усі заспокоїлися, учасників дійства пригостили лангошами та фанками. Коли «кочівники» підкріпилися, 4-годинна подорож продовжилася.

Ілдика Маргітич, одна з керівниць Кінного центру та організаторів заходу, розповіла кореспонденту нашого видання, що у 2016 році «Селід» уже влаштовував невеликий тур на возах вулицями Виноградова. «Однак нинішній захід унікальний, тому й організація була цікава. Нещодавно ми побували в Угорщині й там побачили щось подібне. Це надихнуло нас. Тож спільно зі Спілкою закарпатських угорських багатодітних сімей ми організували сьогоднішнє дійство», – розповіла Ілдика Маргітич.

На околицях с. Шаланки перебиралися вбрід через річку Салва, що також було захопливо, та й коні змогли вгамувати спрагу. Через кілька кілометрів досягли місця зустрічі, де втомлених учасників частували бограчем.

«Сподіваюся, цей тур запам’ятається учасникам на все життя, – зазначив в інтерв’ю нашому виданню голова Спілки закарпатських угорських багатодітних сімей Йосип Торпої. – Звісно, це не найзручніший захід, адже шлях пролягав через поля та ліси, але ж і можливість здійснити таку подорож на возі випадає нечасто».

Крім того, Йосип Торпої повідомив, що Спілка вважає важливим відзначати День батька. «Напередодні ми традиційно зібралися на стадіоні «Дружба». Дивилися футбол, смажили смаколики, прослухали лекцію краєзнавця Бейли Поповича, а потім спілкувалися, говорили про батьківство, обов’язки. Зібралося близько трьох десятків татусів», – розповів Йосип Торпої.

Родині Фабіан, зокрема, дуже сподобався тур на возах. Маргіта, мати чотирьох дітей, розповідає: «Було надзвичайно захопливо, нам дуже сподобалася подорож, зібралася гарна компанія, ми весь час сміялися. Братимемо участь у подібних заходах завжди. Та й на возі я їздила востаннє ще в дитинстві. Тоді це сприймалося зовсім не так, як тепер, у дорослому віці».

Еріка Маргітича, ще одного керівника Кінного центру «Селід», ми розпитали про організацію заходу. «Нелегко було. Організація тривала десь два місяці. Довелося знайти в районі тих, у кого є коні, вози. Таких залишилося вже небагато. Я ходив від будинку до будинку, щоб знайти ці господарства. Затим треба було перевірити стан возів та коней, адже не всі були придатні для виконання такого завдання. Насамперед мене турбувала безпека учасників. Ми обрали цей маршрут, бо першочерговим завданням було символічне нагадування про кочовий спосіб життя. А це означає, що ми трохи відчули ті умови, в яких наші предки подорожували через степи та ліси тисячу років тому. Відчули, через що їм довелося пройти, аби осісти в Карпатському басейні», – зазначив Ерік Маргітич.

Пейтер Данкаі/Dankai Péter/Kárpátalja hetilap