Перечин відсвяткував День міста: почесними громадянами стали відомий лікар та директор школи-інтернату

29-30 травня Перечин відсвяткував 622-у річницю першої письмової згадки. Програма була насичена різними культурними та спортивними заходами. Деякі відмінили у зв’язку з погіршенням погодніх умов. У центральному скверику діяла ярмарка крафтових виробників, де можна було наїстися від пуза боґрачем, шашликом, різними м’ясними стравами на вогні, випити децу самогонки чи погар домашнього вина та придбати сувеніри. На радість дітям було багато атракціонів.

На урочистий вечір до глядацької зали Будинку культури прийшло багато людей, бо ж всі скучили за піснею, танцем, музикою – культурно-масові заходи не проводилися більше року у зв’язку з карантинними обмеженнями. Серед гостей були депутати різних рівнів, представники влади. Як не дивно, ніхто з них не покинув залу заздалегідь, а захід тривав майже три години. Сценарій, концертна програма були настільки цікавими, що не відпускали. Місцеві зірки продемонстрували свої таланти і подарували присутнім чудовий настрій, виконавши пісні, танці, музичні композиції. Микола Годований та Тетяна Кречко виконали «Гімн громади», який створили батько з донькою: слова написав Іван Козак, музику – Ольга Козак. Неймовірним та емоційним був виступ уродженки села Сімер відомої співачки Мирослави Швах-Пекар.

Влада відзначила жителів Перечинської ТГ, які зробили вклад у її розвиток своєю працею, діяльністю.

Традиційно оголосили Почесних громадян міста. Ними стали відомий лікар нашого краю, генеральний директор Центру легеневих хвороб на Закарпатті Василь Скрип та багаторічний директор Перечинської школи-інтернату Василь Коба.

Василь Скрип народився в Перечині і завжди допомагав і допомагає своїм землякам, коли звертаються до нього.

– Щиро вдячний перечинцям за проявлену ініціативу відзначити мене, дякую депутатам, які підтримали цю ініціативу, дякую Івану Михайловичу за те, що «не зарубав», – на ці слова Василя Васильовича присутні вибухнули сміхом. – Кажу так, бо в генах Скрипів є ген бунтаря, тому співпрацювати з владою, бути у гарних стосунках мені досить важко. Дуже шкода, що до цього дня не дожили мої батьки, вони би дуже тішилися. Ця нагорода, це звання більше для родини, для історії, пам’яті моїх батьків. Ніколи не забував, що народився в Перечині, що я перечинець. Я служив перечинцям і буду й надалі служити. Бережіть своє здоров’я, будьте щасливими.

Василь Коба народився в селі Туриця. 36 років проживає у Перечині, з них 32 роки пропрацював у одному навчальному закладі – школі-інтернаті, який очолював.

– Зробити вдалося багато, зі стін закладу у світ пішло тисячі випускників, але сьогодні ми провели Останній дзвоник востаннє – до ліквідації школи призвели реформи, – Василь Федорович пустив сльозу. – Як великий любитель футболу радий, що в Перечині відроджується футбольна команда «Хімік», і цей сертифікат передам на потреби клубу, – у цей момент зал вибухнув оваціями.

Аналогічний вчинок зробив Скрип – сертифікат на 5 тисяч вирішив віддати на потреби Перечинської лікарні.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора