Великдень на Закарпатті

Христос Воскрес! Воістину Воскрес! – чути навкруги лунке вітання.

Кошики з духмяними пасочками, барвисті крашанки і радісні обличчя вірян – християни східного обряду відзначають одне із найважливіших релігійних свят – Великдень.

Попри пандемію, цьогоріч таки відбулося освячення великодніх кошиків.

Храми не були закриті, щоправда вірян просили за можливості залишатися вдома і дивитися богослужіння онлайн, якщо ж прийшли до церкви – то лише в масці та лише на відстані.

Цього року Великдень святкуватимемо так, як і торік, нагадав глава Української Греко-Католицької церкви Блаженніший Святослав. Він закликав вірян залишатися вдома, якщо почуваються хворими або належать до групи ризику.

– Для того, щоб ми це свято пережили радісно, усіх закликаю проявити відповідальність. Будьмо відповідальними за власне здоров’я і здоров’я своїх ближніх, сусідів, членів вашої парафії, за здоров’я ваших рідних і близьких, – сказав глава УГКЦ у спеціальному зверненні до вірян.

Він наголосив, що церква зробить усе, щоб храми були безпечним місцем для здоров’я парафіян.

На передодні свята у православній церкві України також запевнили вірян, що храми будуть відкриті, а ті, хто бояться йти до церкви, зможуть придбати вже освячену паску. Для цього проводять масові освячення пасок на хлібокомбінатах.

Попри перестороги, на Закарпатті бажаючих відвідати храм на Великдень не бракувало. Адже це, безперечно, одне із найбільших і найулюбленіших закарпатцями християнських свят. У всіх православних та греко-католицьких храмах відбулися святкові богослужіння.

Ніч із суботи на неділю вважається особливою, оскільки це ніч в очікуванні Дива. Віряни намагаються не спати, щоб не пропустити благословення. Це – поглиблене очікування великодньої радості. Особливо це відчутно, коли ніч починає набувати перших ознак світанку і навколо храму тісними рядами розміщуються віряни з кошиками, приготовленими до освячення. Це і паски, і писанки, і крашанки, і ковбаса, шовдарь, масло та сіль.

У суботу ввечері читаються святі книги, Великодня Служба Божа триває всю ніч, а вже опівночі починається Свято Христового Воскресіння.

І під перший радісний ранковий тропар «Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!» почнеться ранкова найсвятковіша за всі свята утреня. І святий отець відчинить двері храму, сповіщаючи, що Христос відкрив нам ворота до неба, і винесуть плащаницю, і з цього моменту на вітання священика «Христос Воскрес!» миряни вітатимуться «Воістину Воскрес!», і це вітання буде звучати 40 днів, аж до Вознесіння Христового.

Відтак за святковим столом збирається уся родина, відразу повернувшись із церкви. Намагаються приїздити звідусіль до батьків, до найрідніших. Кожна родина має свої звичаї, які йдуть від діда-прадіда, у кожної родини свої святкові історії. Світлий день Великодня зміцнює їхні корені, занотовує історії для нащадків, об’єднує родину, а відтак – країну. А звичаї – вони в кожного різні, і всі мають право на життя.

Христина БІКЛЯН