У дворі Закарпатського угорського інституту відкрили скульптурну композицію жертвам комуністичних диктатур

Скульптурну композицію «В кайданах» (Gúzsban), закарпатського скульптора Пейтера Матла, урочисто відкрили в День пам’яті жертв комуністичних репресій у дворі Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.

Кількість жертв комуністичних репресій, за оцінками, становить близько 100 мільйонів у всьому світі, зокрема, мільйон у Центральній та Східній Європі – ув’язнених, закатованих, змучених та страчених у концентраційних таборах, кого позбавили можливість вибору, хто був покалічений фізично та духовно. Однією з найбільших трагічніших сторінок в історії Закарпаття є так звані «маленькі роботи». Після Другої світової війни, за наявними даними, на примусові роботи до радянських таборів забрали понад тридцять тисяч закарпатців. Понад десять тисяч із них ніколи не повернулися додому. Скульптура Пейтера Матла вшановує їх пам’ять. Її створення підтримало Міністерство зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини.

«День пам’яті жертв комунізму – чорний день в історії Угорщини», – зазначив під час виступу Генеральний консул Угорщини у м. Берегово Матяш Сіладі. Він згадав про тяжкість жахів сталінізму, системи, що переслідувала нації, суспільство та церкву, під дію якої потрапила Угорщина, усі території, заселені угорцями, зокрема, особливого терору зазнали угорці Закарпаття.  «У цей день ми згадуємо мучеників, героїв, жертв переслідування […] пригноблених, покалічені сім’ї десятків тисяч угорців, яких депортували до таборів через колективну провину, більшість з яких не повернулася на батьківщину до своєї родини», – сказав дипломат. Він також наголосив, що скульптура Пейтера Матла нагадує про страшні людські страждання, пережиті в той час.

Президент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ільдико Орос згадала  визначальні події епохи комунізму та їх важкі наслідки. «Ми вважаємо важливим познайомити наших студентів з цією історією, чи то в контексті викладання історії чи педагогіки, оскільки педагогіка є наукою про життя. А на наше життя комунізм мав дуже великий вплив», –  підкреслила президент. І. Орос наголосила, що скульптура візуально нагадуватиме всім, скільки людей стало жертвою радянської диктатури на Закарпатті.

Автор композиції, скульптор Пейтер Матл розпочав свій виступ, цитуючи слова поета Густава Борто: «Ми принесли свій потяг до культури з невідомості античності, щоб через неї спробувати пояснити незрозуміле, почути нечутне, показати невидиме; що ми, зрештою, можемо витримати нестерпне; мати місце під Сонцем; щоб освятити пам’ятку про пошуки свободи – ми віддаємо данину нашому духовному миру статуєю».

«Скульптурна композиція з трьох фігур фіксує ті фази емоційної брижі, від туги до безпорадності, через відчуття безпорадності – до самознищення, які людина переживає, коли з якихось причин втрачає свою душевну рівновагу, свободу. Тривога, занепокоєння та страх стали частиною повсякденного життя угорців на Закарпатті, тож кожен може побачити себе у трьох постатях, вирізаних із дуба», – зачитав відгук поета про скульптурну композицію Пейтер Матл.

«Це такий спосіб вираження, який зачіпає всіх і який усі розуміють. Звичайно, нинішні події, численні страхи, в яких ми живемо, теж сприяли – тож скульптура має певним чином і актуальність. Одна фігура – вже здалася, інша – все ще сподівається, а третя – бунтує. Бунтуюча фігура стоїть обличчям до інституту і чекає звідти надію», – зазначив П. Матл про свою роботу.  «Це мій особистий сигнал у просторі та часі, що ми живемо тут, створюємо цінності та маємо майбутнє!» – сказав скульптор.

Представники духовенства, римо-католицький священник Янош Молнар та греко-католицький Іштван Мароші освятили скульптурну композицію та попросили Божого благословення на присутніх.

Захід завершився покладанням вінків пам’яті до монумента.

Александра Чуга/Csuha Alexandra/Kárpátalja hetilap