У церквах Закарпаття освятили свічки. Фото

15 лютого православні та греко-католики відзначають одне з найбільших християнських свят – Стрітення Господнє.

Празнують Стрітення в пам’ять про те, як Марія з Йосифом принесли до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після Його Різдва. Їх зустрів там сивий старий Симеон, який чекав зустрічі з Господом багато років. Згідно з Євангелієм від Луки, Симеон був праведником і від Духа Святого був звіщений, що зможе вмерти лише тоді, як побачить Ісуса Христа. Те й здійснилося – Симеон міг одержати тепер вічний спокій. Перед смертю старець Симеон сповістив, що Немовля, яке йому нарешті судилося побачити, вийде «на служіння спасіння людей».

 У церквах Закарпаття цього дня відправляють Божественну літургію. Після її завершення священик кадить свічки і кропить їх свяченою водою, виголошуючи: «Благословляються і освячуються свічі ці окропленням води цієї свяченої в ім’я Отця, і Сина, і Святого духа. Амінь». У деяких храмах в останні  2-3 роки свічки не запалюють, тому що свічковиння з килимів та плитки не так просто зчистити.

У  Перечинському греко-католицькому Свято-Миколаївському храмі отець Мирослав провів обряд освячення стрітенських свічок, відправив Вечірню та зробив миропомазання.

Варто зауважити, що освячення вогню трансформувалося у християнській традиції в освячення у храмах свічок, які називали «громничними», їх запаленими люди несли до хати. Такі свічки цілорічно зберігали на покуті. Стрітенська свічка здавна наділялась народом особливими магічними особливостями. За повір’ями, вони мають велику силу боронити оселю та ниву від гніву природи, а мешканців дому – від хвороб та пристріту.  Дехто скептично ставиться до  цього, вважаючи все  це забобонами, та знаючі люди кажуть: якщо не похоснує, то і не похибить.

Освячені свічки цього дня запалюють вдома біля ікон і моляться.

Грім до Стрітенія «спить, приколисаний зимою». Чути його – аномальне явище. Однак на Стрітеніє він прокидається, «йде небом гуляти й дає про себе знати». Тому Стрітеніє називають ще Грімницями.

У дохристиянських звичаях цей час Стрітення здавна сприймається, як зустріч зими з весною.

Вважали також, що з приходом Стрітенія починають повертатися птахи з вирію: «Проснулись грімниці – повертаються птиці».

Серед закарпатців побутує прикмета: як зустрінеш і проведеш Стрітення, таким буде і наступний рік. Тому цього дня не можна сваритися, грішити.

Тетяна Грицищук, фото автора