Чи вдасться врятувати Пікуй і зупинити видобування газу та «самоуправство»?

Як відомо, 7 грудня, під будівлею Закарпатської обласної адміністрацією відбулася акція під красномовною назвою «Врятуй Пікуй». Її учасники – жителі Жденієвської ОТГ – приїхали до обласного центру з єдиною метою – домогтися заборони на будівельні роботи, пов’язані з пошуком та видобуванням газу акціонерним товариством «Укргазвидобування» біля гори Пікуй. Вони хотіли також передати вимоги громад сіл Розтока, Буковець, Пашковець, Щербовець, Збини, Жденієво, Підполоззя Олексію Петрову, тоді ще діючому голові Закарпатської ОДА, а вже за кілька годин новообраному голові Закарпатської обласної ради, та правоохоронним органам обласного рівня.

«Ми зібралися на цей протест через негативну діяльність АТ «Укргазвидобування» в нашому селі. Вони порушили законодавство, знищили наше пасовище, працюють, не маючи відповідних документів. Ми не хочемо мати в себе біля села промислову зону», – емоційно розповіла тоді жителька с. Буковець Світлана Бринчак.

Як зазначають протестувальники, згідно зі звітом ОВД, на території Жденіївської ОТГ між селами Розтока та Підполоззя планується спорудити від 5 до 30 газових свердловин, які будуть з’єднані трубопроводом. Технологія видобутку газу передбачає застосування під час буріння небезпечних хімічних реагентів, забруднення ними водних горизонтів і поверхневих потоків та річок, шумове забруднення і деградацію земельних ділянок, спотворення гірських краєвидів.

Громадська активістка Наталія Вишневська повідомила: «4 грудня 2020 року, раніше визначеного терміну, керівники департаменту екології та природних ресурсів України Ю.Шпонтак та І.Урись видали позитивний висновок ОВД, чим погодили перетворення гори Пікуй – неймовірного за своєю красою туристично-рекреаційного об’єкта, оточеного заповідниками, – на промислову зону».

«Ми не виступаємо проти видобутку газу та енергетичної незалежності. Ми лише захищаємо свої права та права довкілля… Рішення про фактичне знищення Вододільного хребта у 2016 році приймала Закарпатська обласна рада. Як можна було погодити промислову зону в такому місці, коли ця місцевість є величезним потенціалом для розвитку гірського зеленого туризму? Тут чотири об’єкти Смарагдової мережі, п’ять об’єктів природно-заповідного фонду, збережені незаймані праліси, джерельна, числа гірська вода та повітря, неймовірні краєвиди на гори Пікуй та Гостру. Місцева влада за всі роки не зробила жодного кроку задля залучення інвестицій для туризму, натомість одностайно підтримала руйнування цього краю», – зазначив один із учасників акції Іван Козак.

А громадський активіст Віталій Грегор сказав: «З усіх представників влади до людей вийшов лише керівник поліції Закарпаття Олександр Шляховський. Ексголова Закарпатської ОДА Олексій Петров не знайшов 20 хвилин часу, аби поспілкуватися з людьми, які проїхали 100 км задля захисту своїх конституційних прав. Натомість за день до видачі висновку ОВД він облетів на гвинтокрилі с. Буковець та знайшов час на спілкування з газовиками й місцевими депутатами без участі активу громади ОТГ Жденієво. Не пам’ятаю при жодному губернаторі такої неповаги до мешканців Закарпаття, коли до громади не вийшов ні один чиновник ОДА».

Під час акції протестувальники передали своє колективне звернення представникам ОДА, очільнику ГУ Національної поліції в Закарпатській області та в обласну прокуратуру.

У цьому зверненні активісти зазначили, що, на їхню думку, АТ «Укргазвидобування» своєю незаконною діяльністю вже порушило цілий ряд українських законів, міжнародних угод і конвенції, які підписала й ратифікувала Україна та які є обов’язковими для виконання, зокрема: Бернську конвенцію (Закон України «Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі» від 29 жовтня 1996 року №436/96-ВР), Рамкову конвенцію про охорону та сталий розвиток Карпат (Закон України «Про ратифікацію Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат» від 7 квітня 2004 року №1672-IV), Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони (Закон України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16 вересня 2014 року №1678-VII), Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони пралісів згідно з Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат» від 23 травня 2017 року №2063-VIII.

А також положення, визначені в Указах Президента України №838/2005 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» від 23 травня 2005 року, №611/2009 «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні» та №381/2017 «Про додаткові заходи щодо розвитку лісового господарства, раціонального природокористування та збереження об’єктів природно-заповідного фонду», Постанову Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року №385 «Про затвердження Державної програми регіонального розвитку України на період до 2020 року».

До речі, експертна думка теж на боці Жденіївської громади. Наприклад, член правління Громадської організації «Національна лісова система» Олександр Селівоненко з цього приводу зазначив: «Видобування газу є надзвичайно небезпечним процесом, який загрожує забрудненням стратегічного запасу питної води. А неправильне застосування технології передбачає великий ризик аварій, при цьому існує не менший ризик забруднення та шкоди здоров’ю людей, навіть якщо технологія застосовується правильно.

Проблема утилізації рідких відходів не розв’язана до сьогодні. Низка рецензованих наукових досліджень показала прямий зв’язок між бурінням газу і забрудненням води, повітря і ґрунту в цих регіонах, а також зв’язок між бурінням і погіршенням стану здоров’я місцевого населення. Українське законодавство містить низку прогалин щодо регулювання розробки газу, державні органи не достатньо контролюють. На сьогодні не існує механізмів утилізації відпрацьованих вод, рекультивації земельних ділянок, де проводиться буріння, компенсації місцевим мешканцям за екологічну шкоду, збереження біорозмаїття та ін. Відсутність належного законодавчого регулювання означає практичну відсутність доступу до правосуддя для місцевих громад. Існує ризик масового примусового відчуження земельних ділянок із мотивів суспільної необхідності у членів цих громад. Через наявні технологічні і геологічні причини газові поклади не можуть бути видобуті без заподіяння шкоди навколишньому середовищу».

Громадська активістка Наталія Вишневська також повідомила нам, що вже наступного дня Закарпатська обласна прокуратура порушила кримінальну справу через самоуправство АТ «Украгазвидобування», а згодом і за статтею про захоплення земель. Крім цього, вона зазначила, що Держгеокадастр виявив правопорушення в діях згаданої компанії і вже 10 грудня у Воловецькому районному суді мало відбутися перше судове засідання в цій справі. Проте через суб’єктивні причини його перенесли на 22 грудня цього року. Тож цій історії ще далеко до логічного завершення…

До слова, щоб бути максимально об’єктивними, ми намагалися зв’язатися з представниками АТ «Укргазвидобування», аби отримати їхні коментарі, але так і не змогли цього зробити. Тож, якщо в майбутньому нам удасться поспілкуватися з представниками компанії або вони самі виявлять ініціативу для того, щоб висловитися з цього приводу, то ми обов’язково повідомимо наших читачів.

Юрій КОПИНЕЦЬ