«Тихе полювання» може мати небезпечні наслідки

Традиційно в осінню пору чимало закарпатців вирушають у ліс по гриби. Але така традиція несе в собі і значний ризик. Адже страви з грибів є не лише одним з улюблених смаколиків краян. Вони можуть також призвести до харчового отруєння, іноді й до смерті.

Тільки в останні дні цьогорічного жовтня на Закарпатті зареєстровано кілька випадків отруєнь грибами.  Постраждали 11 осіб (3 родини), серед яких 5 дітей. Усі госпіталізовані у лікарні в середньому та важкому стані.

Як стало відомо, краяни споживали пластинчасті гриби, зокрема: гливи, шампіньйони, печериці,  зібрані в лісових масивах Ужгорода (мікрорайон «Червениця») та Ужгородського району (с. Чертеж та с. Нижнє Солотвино).

Аналіз таких випадків отруєнь засвідчує, що отруєння зазвичай зумовлене вживанням пластинчастих отруйних грибів, які помилково сприймалися як їстівні.

Серед найбільш небезпечних фахівці називають: бліду поганку (мухомор зелений), поганку білу (мухомор білий смердючий), строчок звичайний, павутинник оранжево-червоний ядовитий, гриб-парасольку цегляно-сіро-червону, гриб-парасольку коричнево-вишневу, опеньок цегляно-червоний несправжній, опеньок сірчано-жовтий несправжній.

Тяжкість отруєння грибами обумовлюється тим, що вони містять отруйні сполуки, які вибірково діють на внутрішні органи та системи людини, вражаючи шлунково-кишковий тракт, центральну нервову систему, серцево-судинну систему, печінку та нирки. Із двох тисяч видів грибів в Україні їстівними вважаються щонайбільше 500.

Основні причини виникнення отруєнь дикорослими грибами:

• необізнаність населення з правилами збирання та зберігання грибів;
• порушення технології приготування грибних страв;
• вживання отруйних грибів;
• неправильне приготування умовно їстівних грибів;
• вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;
• вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників);
• одночасне споживання великої кількості грибної страви або переважання цих страв у раціоні людини протягом однієї доби;
• вживання грибних страв дітьми; 
• пізнє звернення по медичну допомогу, самолікування.

Увага! Купуйте гриби тільки у відведених для продажу місцях, особливо уникайте стихійних ринків. Збирайте і купуйте тільки ті гриби, про які вам відомо, що вони їстівні.

Щоб не отруїтися дикорослими грибами

– не варто збирати гриби, якщо немає впевненості, що вони їстівні, особливо поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, у хімічно- та радіаційно-небезпечних зонах;

– не можна  класти у кошик гриби з ушкодженою ніжкою, старі, в’ялі, червиві або ослизлі гриби;

– забороняється куштувати сирі гриби на смак;

– не рекомендується купувати гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах;

– слід уважно перевіряти зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі;

– відібрані гриби потрібно спочатку промити та відварити декілька разів у підсоленій воді (не менше 3-х) протягом 30 хвилин;

– готові страви з грибів краще зберігати на холоді в емальованому посуді, але не більше доби;

– гриби — це недитяча їжа, тому не потрібно давати грибні страви дітям. Не можна вживати гриби вагітним та жінкам, які годують грудьми;

– ніколи не застосовуйте «домашні» методи визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібної ложки — вони помилкові.

Шановні краяни! Якщо після споживання грибів ви почуваєтесь погано чи помітили нездорові ознаки у своїх близьких (нудота, блювання, головний біль, галюцинації, біль у животі), негайно викликайте «швидку допомогу».

У таких випадках не потрібно викидати недоїдені страви з грибів – їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, що потрапила до організму. Уникайте самолікування!

Держпродспоживслужба