Берегівська Асоціація захисту тварин «Другий шанс»: усе – заради чотирилапих друзів

Берегівська Асоціація захисту тварин «Другий шанс» (Második Esély Beregszászi Állatvédő Egyesület) була заснована у 2017 році, аби допомагати чотирилапим, які потрапили в біду, та вирішувати проблеми безпритульних тварин. Днями ми відвідали притулок і поспілкувалися з двома небайдужими захисницями тварин Анджелікою Терлецькою та Олександрою Горват.

– Я був тут приблизно півтора року тому, що сталося за цей час? Чи є якийсь прогрес?

Олександра: «Багато що змінилося відтоді. Зокрема, на жаль, ми потрапили в ДТП. 31 серпня минулого року п’яний водій збив нас, коли ми рятували цуценя на узбіччі дороги. Я зазнала менш складних травм, отримала забої та струс мозку, проте Анджеліка кілька місяців пробула в лікарні, зокрема в реанімації».

Анджеліка: «Поки я була в комі, про все дбала Олександра. Діяльність асоціації не припинялася. Олександра продовжувала рятувати тварин сама, щоправда, деякий час у неї був помічник. Допомагав у роботі й мій партнер».

Олександра: «У грудні минулого року міськрада створила притулок як частину комунального підприємства «Еко-Берегово». Але спочатку його керівником призначили не мене. Якось міський голова Золтан Баб’як опублікував допис у Facebook про притулок, його керівництво й те, як вони прагнуть зменшити кількість безпритульних собак у місті. Я написала коментар, що без відповідного досвіду керівництва притулок не працюватиме належним чином. Після цього мене запросили до міськради на нараду, де було вирішено, що Асоціація працюватиме разом з «Еко-Берегово», а під час наступної наради Золтан Баб’як уже попросив мене очолити притулок комунального підприємства. Цю посаду я обіймаю із 16 грудня 2019 року. Тепер ми працюємо з Анджелікою та ветеринаром Ласлом Чехом. Він також хвилюється за безпритульних тварин, тому можемо розраховувати на його допомогу в усьому».

Анджеліка: «Наш ветеринар бере лише кошти за ліки, але часто навіть і від цього відмовляється, каже, що все за рахунок компанії».

– Що стається з тваринами, котрі потрапляють до притулку?

Олександра: «Еко-Берегово» було створене, аби вирішити проблему з безпритульними тваринами в місті, зупинити масштабне розмноження собак, які не мають власників. Тепер ми працюємо на підприємство, місто орендує територію притулку. У той же час Асоціація захисту тварин «Другий шанс» продовжує свою роботу, як і досі, рятуючи тварин. Функція притулку тимчасова. Ми ловимо собак, каструємо їх, і якщо вони мають постійне місце проживання, повертаємо їх туди, звідки забрали. А безпритульні залишаються з нами, поки ми не знайдемо для них господарів. Тому я закликаю всіх брати тварин з притулку, адже це дуже добра справа».

Анджеліка: «Собак на території лікарні годують і доглядають, але ніхто не переймається їхнім розмноженням. Я безліч разів забирала звідти цуценят та шукала для них домівку. Тож ми вирішили стерилізувати їх і повертати назад на територію лікарні».

– Нещодавно в притулку було створено ще 5 розплідників. Олександра каже, що кількість безпритульних собак у місті значно перевищує можливості закладу.

Анджеліка: «Найбільша проблема щодо собак – це ромський табір. З ромами в місто виходять і їхні собаки, а за ними йдуть цуценята, які на півдорозі зупиняються й губляться. Так вони стають безпритульними собаками, які продовжують розмножуватися».

– Хто вас підтримує?

Олександра: «Відтоді як почали працювати в межах підприємства «Еко-Берегово», ми отримуємо й зарплату. Крім того, місто оплачує сухий корм для собак і витрати на кастрацію та стерилізацію. Однак ми маємо витрати на ліки, щеплення та бензин. Тому просимо людей про допомогу. Ми отримуємо підтримку від приватних осіб, але дедалі менше».

– З моменту створення у 2017 році Асоціації вдалося виловити близько 500 безпритульних собак і знайти їм господарів. Кажете, досі ви знаходили дім для всіх тварин із притулку.

Олександра: «Зазвичай цуценят люди забирають, бо вони грайливі, їх можна виховувати. А дорослих собак «усиновлюють», оскільки вони вже стерилізовані й отримали необхідні щеплення, тому господар уже має «готового» собаку».

– Ви рятуєте також кошенят. Анджеліко, окрім 9 котів, які постійно живуть у притулку, разом з Олександрою ви доглядаєте ще за 14 кошенятами за свій рахунок.

Анджеліка: «Проблема безпритульних кошенят є такою ж важливою. Між багатоповерхівками їх блукає безліч. Кішки менші, тому не настільки помітні, однак вони бродять містом принаймні в такій же кількості, як і собаки. Інформацію про безпритульних тварин зазвичай отримуємо в повідомленнях у Facebook або по телефону. Величезна проблема полягає в тому, що люди використовують діяльність Асоціації. Вони знають, що ми є, ми працюємо, тому вважають, що можуть легко позбутися небажаних щенят та кошенят. У багатьох випадках цуценят кладуть у кошик чи коробку і просто залишають під моїм будинком або грюкають у ворота й кричать: «Це тут притулок? Я привіз двох цуценят!».

Олександра: «Люди не беруть на себе відповідальності, вони не ведуть своїх тварин на кастрацію, бо їм шкода грошей тощо. Але тоді слід закрити тварину від доступу інших. Багато господарів, коли їхня собака приведе потомство, просто залишають цуценят край дороги, мовляв, побачать захисники тварин і все одно заберуть їх».

Анджеліка: «Ми не приймаємо чотирилапих від господарів. Кожен сам несе відповідальність за тварину, яку приручив».

Олександра: «У нас недостатньо місця навіть для безпритульних тварин.

Собак, які вже кастровані та щеплені проти сказу, можна розрізнити в місті за номерком у вусі».

– Які маєте плани на майбутнє?

– Наша мрія залишається незмінною: створити власний більший притулок, який функціонуватиме не тимчасово. Там можна буде забезпечити постійне житло для собак, які не мають господаря. Водночас дуже хочеться, аби таких не було зовсім.

Пейтер Данкаі/Dankai Péter/Kárpátalja hetilap/Karpat.in.ua