У Хусті всьоме провели етнофестиваль «День Бетлена». ФОТО

Як золотавий жовтень щедрий на тепло й добро, так і місто над Тисою щедре на різні традиції та звичаї, які є спільним цінним надбанням хустян. Адже тут споконвіків у мирі й злагоді проживають люди різних національностей. Яскравим свідченням цього є вже традиційний етнофестиваль  “День Бетлена”, який сонячного осіннього дня, 13 жовтня, усьоме скликав на сучасну площу древнього Хуста містян та гостей із різних куточків нашого краю.

Колоритний культурний захід започаткований місцевою громадою у 2013 році з нагоди 400-річчя від дня обрання Габора Бетлена князем і проводиться з метою збереження історичних традицій.

«Ґабор Бетлен – видатна історична постать, його діяльність тісно пов’язана із закарпатською Мараморощиною. Період правління угорського князя Бетлена, який розпочався 23 жовтня, чотири століття тому, називають «Золотою епохою Трансільванії», – таким екскурсом у минуле розпочали офіційну частину свята ведучі. – За одне десятиліття йому вдалося підняти отриману в спадок країну до європейського рівня. До самої смерті він не лише боровся за незалежність Трансільванії, але й підтримував культурну й освітню галузь країни. За укладеною у 1622 році мирною угодою сім угорських комітатів, а також замки Токаю, Мукачева та Ечера перейшли у власність Габора Бетлена».

Розпочалося святкування екуменічною молитвою у реформатському храмі. Головне ж дійство стартувало на центральній площі з історичної реконструкції – відтворення подій 1615 року, коли Габор Бетлен подарував Хустський замок своєму брату. Після чого, за словами ведучих, князь запросив усе місто на веселощі. Театралізований екскурс у минуле відтворили члени спілки «Хранителі традицій с.Шаланки» та вихованці Закарпатського угорського інституту ім.Ференца Ракоці II. Опісля з вітальним словом до присутніх звернулися запрошені гості, серед яких ректор Закарпатського угорського інституту ім. Ф. Ракоці ІІ Ілдика Орос.

«Щоосені сьомий рік поспіль нас скликає «День Бетлена» – етнофестиваль, що є кроком до пізнання один одного, своєї спільної історії. Сьогодні згадуємо золотий вік цього регіону. У той час Мараморош був Трансільванією, і щороку ми тут збираємося, щоб запам’ятати слова мудрого правителя – князя Бетлена, які можуть нам допомогти і сьогодні. «Ми не можемо все зробити для нашого народу, але можемо робити все, що у наших силах», – так стверджував князь і робив усе можливе, щоб регіон у ті складні часи процвітав. Тож і ми робімо все можливе, щоб наші наступні покоління жили краще», – закликала пані Ілдика.

Із відкриттям сьомого фестивалю хустян та гостей міста від імені міського голови та депутатського корпусу привітав секретар Хустської міської ради Володимир Ерфан, зауваживши, що проведення етнофесту само собою вже стало чудовою традицією, яка об’єднує людей, котрі радо діляться своїми культурними цінностями. Від імені консульства Угорщини в Берегові до учасників дійства звернувся Томаш Гайгато. А спільну молитву після вітань гостей провели реформатський пастор Елемир Дейнеш та римо-католицький священник Олександр Сулінчак.

Оскільки одним із головних завдань етнофесту є представлення скарбів народної музики й танцю, то на колоритний захід завітали ансамблі з різних куточків Закарпаття. Свою творчість дарували талановиті вихованці Хустської ЗОШ з угорською мовою навчання, Тячівський колектив «Нересен», танцювальний колектив «Еліт», Вишківський танцювальний колектив «Сіварвань», Солотвинський колектив «Нефелейч», «Руснаки», «Кокаш банда», фольк-гурт «Хустяни».

Завершальним акордом «Дня Бетлена» став концерт відомого угорського метал-гурту «AWS», який активно гастролює Європою, виступає на відомих фестивалях, а у 2018 році представив Угорщину на Євробаченні.

Також на фесті кожен бажаючий міг скуштувати страви традиційної угорської кухні, насолодитися вишуканими винними напоями, придбати цікаві сувеніри народних умільців. Для дітей проводилися ексклюзивні майстер-класи з виготовлення мішечків із лавандою, ляльок із горіхів, кукурудзяного лика, бісероплетіння, виготовлення паперових квітів, розмальовування каменів, розпис обличчя тощо. Для дорослих діяли різні ремісничі локації. Усі бажаючі могли спробувати себе у ткацтві, вишиванні та лозоплетінні.

Організаторами ж дійства традиційно виступили ГО «Про Культура Субкарпатіка», Хустський осередок Громадської організації «Товариство угорської культури Закарпаття» та місцеві римо-католицька та реформатська громади. Свято відбулося за підтримки фонду імені Габора Бетлена та уряду Угорщини.

Богдана КЛЕКНЕР