У Зарічеві на Сяту Марю відзначили престольний празник. Фото

Різдво Пресвятої Богородиці церква східного обряду відзначає 21 вересня. Цього дня віряни вшановують пам’ять Пречистої Діви Марії, яка дала життя Ісусу Христу.

Згідно з біблійними переказами, Марія з’явилася у подружжя Йоакима та Анни, яке до похилого віку не мало дітей. Від народження дівчинку оберігали від усіляких бід, готували до великого служіння Богу, яке почалось у трирічному віці походом до храму. Вшанування Марії відбувається під час кожного Богослужіння. Її батьки Йоаким та Анна також завжди згадуються на Службах.

Багато церков зведено на честь Богородиці.

Вчора, 21 вересня, Зарічево Перечинського району відзначило престольний празник Сяту Марю. Релігійна подія зібрала парафіян та паломників з довколишніх сіл району. Святкові Літургії відбулися за участі багатьох священнослужителів. Жінок, які носять ім’я Марія, привітали з іменинами. Варто зауважити, що Марія – поширене жіноче ім’я на Закарпатті.

Православна церква розташована на пагорбі. До неї веде 70 східців. Збудована 1770 року.

Неподалік знаходиться нова греко-католицька церква. Освячена 20 листопада 2011 року владикою Міланом. На фасаді викарбувана дата «2007». Цього року, 22 вересня, відбулося освячення хреста, ділянки та наріжного каменя.

Після обходу церкви з традиційним читанням чотирьох Євангелій, миропомазання була святкова трапеза. Пригощали бутербродами з сиром та ковбасою, смачною домашньою випічкою. З напоїв була мінералка та солодка вода, кава.

У центрі села продавали традиційні різнокольорові лизала – малі коштували три грн., більші – 5 грн. Люди купували по 10 і більше штук.
– Три гривні – це недорого, – каже Євгенія Іванівна. – Мої діти люблять когутики. Купила їм і малі, і великі – най ся радують. За повний кульок лизал заплатила 80 грн. Це ліпші і смачніші, як чупа-чупси. Без цих солодощів і празник – не празник. Продавали і пацюрки, але вони не користувалися попитом. Були і дитячі іграшки та ікони.
Сяту Марю продовжили святкувати за родинним столом з різними наїдками та напоями.

– Готую поливку (бульйон), кнедлі з грибовою підливкою, голубки (голубці), картопляне пюре, до нього подаю куряче м’ясо, запечене в духовці. Готую салати з помідорів, огірків, перцю. І обов’язково – олів’є. Спекла піцу, тісто з яблуками та «Снікерс». Онуки обожнюють мої випічки. Купила ще голландський сир та різні ковбаси. Нарізки ставлю на окрему тарілку, оздоблюю салатним листям, гілочками петрушки. З напоїв ставлю на стіл мінералку, кока-колу, горілку, вино. Сяту Марю святкуємо у родинному колі. До нас з чоловіком приходять діти з онуками з Ужгорода, – розповіла кореспонденту «Карпатського об’єктива» пані Люба.

Зарічево славиться хатою-музеєм «Лемківська садиба», яка відображає життя і побут однієї з етнографічних груп – лемків. Село лежить на річці Уж. Знаходиться на відстані 28,7 км від Ужгорода, 8 км від Перечина.

Тетяна Грицищук, фото автора