За колоритом та яскравими враженнями: чому варто відвідати Закарпаття?

Закарпаття – край унікальний. Тільки тут можна поніжитися у цілющих мінеральних джерелах, насолодитися мальовничими гірськими пейзажами, побачити дивовижні архітектурні пам’ятки, зустріти непересічних особистостей і з головою поринути у наш багатонаціональний колорит.

Закарпаття тому й унікальне, бо повсякденне життя і побут наших людей тісно переплелися з народними традиціями. Тому кожен, хто приїжджає до нас, повинен сповна відчути красу та неповторність цього краю.

То що Закарпаття може запропонувати туристам, хто власне до нас їде – про це, а також про проблеми туризму говоримо з директором туристичної компанії «Про Карпати» Інною Харчук.

– Які тури на Закарпатті користуються найбільшою популярністю?

– Вже традиційно найбільшою популярністю користуються тури та екскурсії на Синевир, адже це без перебільшення – легенда Карпат, найбільше і найзагадковіше озеро України. Також шалено популярні SPA-тури. Ми відвідуємо Лумшори із сірководневими чанами, термальні басейни на Берегівщині та Хустщині. Не менш цікавим є напрямок на Виноградівщину, де знаходиться буйволина ферма, також привабливою для туристів є Іршавщина, Воєводино. Тому щодня ми організовуємо тури в різних напрямках. Щоправда зрозуміло, що на Закарпаття турист їде перш за все за природою.

– Закарпаття асоціюється у всіх зі смачною кухнею. Наскільки розвинений у нас гастрономічний туризм?

– Гастрономічний туризм набуває у нас неабиякої популярності. Бограч, токан, сало, копчена свинина, сири та вина – це традиційне закарпатське меню для туристів. Тому екскурсії на різноманітні сирні мануфактури та у винні підвали туристи дуже люблять. Що стосується гастрономічних фестивалів, то тут усе дуже неоднозначно. Іноді вдається зібрати гарні групи з туристами, організатори так все розрекламують, а насправді – фестиваль кульгає. І вже наступного року туристи просто не хочуть туди їхати. Звичайно, це не означає, що не потрібно проводити фестивалі, просто треба старатися проводити їх на належному рівні.

– Чи популярний на Закарпатті активний відпочинок – насамперед улітку?

– Так, туристи їдуть до нас не тільки за гарною природою, але й за драйвом. І нам є що їм запропонувати. Туристів дуже цікавлять піші походи. Тому ми підкорюємо найбільші вершини Карпат. Також популярними є кінні походи. Це справжній відпочинок для тих, хто любить коней, гори, красиві панорамні види, полонини з п’янким запахом трав. Такі походи дарують незабутні враження! Також туристи дуже люблять екстрим-екскурсії на мотоциклах, поїздки в гори на джипах, квадроциклах.

Хочу тут зазначити, що попит на цей відпочинок є, але немає чітких правил, як його проводити. Маркування цих маршрутів теж немає.

Тому часто туристи, які сідають на ці квадроцикли, їдуть безбожно по людських городах та заповідних зонах.

Особливим типом активного відпочинку є рафтинг. Сплав Тисою проходить у світі дикої природи. У туристів є можливість не тільки насолодитися самим процесом, але й водночас спостерігати за мальовничими пейзажами. Є певна категорія туристів, які приїжджають до нас за повітряним відпочинком – це польоти на парапланах на Боржаві та повітряних кулях.

– Із безвізом на Закарпатті відкрилися блискучі перспективи для туризму…

– Так, із 2017 року у нас з’явився такий напрямок, який безперечно став фаворитом серед туристів, – це близька Європа. Неймовірним попитом користуються наші тури до Словаччини, Угорщини, Румунії.

У Словаччині ми знайомимося із розкішною архітектурою Кошіце та Братислави, в Угорщині туристи просто обожнюють термальні басейни, в Румунії їм відкриється колоритна і загадкова Трансільванія.

Варто зазначити, що як би це смішно не звучало, але відпочинок за кордоном став дешевшим, ніж у нас.

Звичайно, ми патріоти, але щоб, до прикладу, поїхати покупатися в Косино, за пакет на 3 години треба викласти 450 грн + шафа для одягу 50 грн. Це виходить 500 грн для однієї людини. Коли в Дебрецені – 270 грн за одну людину.

В Хайдусубосло – 210 грн на весь день. Різниця, як бачите, велика.

Тому великий відсоток людей відвідує Закарпаття тільки для того, щоб поїхати за кордон. І з цим ми вже нічого не можемо вдіяти!

– А якщо порівняти вартість відпочинку на Закарпатті та в інших областях України?

– Мені здається, що ціни на Закарпатті дещо завищені. До прикладу, та ж дегустація сиру у нас коштує вдвічі дорожче, ніж на Прикарпатті. На дегустацію вина ціни теж просто зашкалюють. Харчування у пансіонатах Прикарпаття теж удвічі дешевше. Хоча якість така сама, як у нас, а можливо ще й краща. Готелі теж дешевші. Тому Закарпаття досить дороге.

– Звідки до нас найбільше їде туристів?

– Наші туристи – це не тільки люди зі Східної та Центральної України. Це також Південь, Одеса, Херсон, Дніпро. Їдуть до нас також іноземці. Не так масово, звісно, як би хотілося. Але в підсумку завжди дуже задоволені.

Зазвичай це ті іноземці, які певним чином дотичні до України. Це і чехи, і словаки, і угорці.

Багато до нас їде євреїв. Вони взагалі дуже люблять бувати на Закарпатті. У мене взагалі таке враження, що вони всі хочуть переселитися в Україну.

– Які, на вашу думку, найбільші перепони для розвитку туризму на Закарпатті?

– Перепон кілька. Ужгород узагалі опинився в своєрідній ізоляції. І мова не тільки про авіасполучення, якого до недавнього часу не було. Але й про залізничне сполучення. Ніколи не вистачає квитків на потяги, а що вже говорити про стан доріг. Це взагалі жах! З цієї причини ми тепер узагалі не возимо туристів на Хустщину, Іршавщину. Перевізники відмовляються їхати, а якщо й погоджуються, то це виходить дуже дорого.

Окрім того, це досить виснажливо для туристів. Тому ми їх завжди попереджаємо, що у нас погані дороги.

– Як би ви оцінили рівень надання послуг у нашій області?

– Експерти у сфері туризму одноголосно говорять про те, що туристи хочуть їхати на Закарпаття, але всі бажають бачити кращий сервіс.

І мова не тільки про людський фактор, але й про контроль та сприяння органів влади.

На Закарпатті конче потрібні школи, які б навчали офіціантів, адміністраторів, сомельє. Їх потрібно вчити не тільки тонкощам їхньої справи, але й етикету. Тому що, на жаль, спостерігаємо дуже багато хамства. А пожалітися нема кому.

Власники садиб, ресторанів, готелів повинні тісно співпрацювати з екскурсоводами та туристичними компаніями, аби туристи отримали максимальне задоволення від відпочинку й могли уникнути будь-яких незручностей. Бо комерційна вигода власників численних ресторанів та готелів не є тим показником, який допоможе збільшити кількість туристів, а лише високий сервіс і культура обслуговування можуть забезпечити цей показник.

Христина БІКЛЯН