Немає більшої насолоди, ніж насолода творити

Закарпаття завжди славилося різноманіттям ремесел, зрештою, як і вся Україна. Кожен район краю має щось своє, те, до чого схильне його населення.

На Мукачівщині популярними є різьба по дереву, кераміка, ткацтво, живопис. На Перечинщині – виготовлення музичних інструментів. У Рахівському районі здебільшого займаються килимарством, художньою обробкою шкіри, на Хустщині – обробкою металу, ковальством, різьбою по дереву. Загалом усі 13 районів області мають свої особливості та характер.

Звичайно, з появою та розвитком Інтернету, а також комп’ютеризацією суспільства, уподобання й інтереси людства суттєво змінилися. Навіть маленькі діти вміють увімкнути камеру на смартфоні, переглянути фотографії, запустити улюблену гру. Ми ж у їхньому віці гралися на вулиці в пісочниці або ліпили щось з пластиліну. Минули роки, змінилися ігри та захоплення. Коли ми зустрічаємо людей, які мають на перший погляд незвичне для сьогодення захоплення, то з цікавістю та інтересом ведемо з ними бесіди.

Катя – це дивовижно весела, добра й цікава дівчинка. Вона займається ліпкою близько двох років, у свої 13 має чималий арсенал виробів, що вражають майстерністю, оригінальністю та красою.

– Мені завжди подобалося виліплювати різні фігурки з пластиліну або солоного тіста та дарувати їх своїм близьким. Коли мама помітила моє захоплення, то віддала мене на ліплення. Але через брак часу я була змушена покинути цей гурток. Проте бажання займатися ліпкою нікуди не зникло. Через деякий час старша сестра подарувала мені набір з полімерної глини, і я далі продовжувала своє хобі.

Одначе, запевняє дівчина, усе не так просто, як може здавати на перший погляд.

– Гарні вироби виходили не одразу. Перші й останні роботи просто неможливо порівняти. Ліпити з полімерної глини не так уже й легко. Її властивості відрізняються від звичайного пластиліну. Спочатку мені допомагала сестра. На перших порах усе давалося складно, і в мене часто опускалися руки, проте вона завжди казала, що завдяки наполегливій праці та роботі над собою я отримаю хороший результат. Також мені допомогли відео-уроки на YouTube. Я підписалася на декілька каналів відомих майстрів і постійно слідкувала за майстер-класами. Завдяки цим урокам ознайомилася також і з особливостями полімерної глини, маленькими секретами та хитрощами в роботі з нею.

– Чи займаєшся ще якимось видом творчості?

– Напевно, дивно, але інші види творчості мені не дуже близькі, я не особливо люблю малювати або вишивати. Одного разу в школі мені довелося робити ляльку «Тільда» власними руками. Вийшло гарно, але не впевнена, що хотіла б займатися цим завжди. Проте найбільше моє захоплення – це танці. Я займаюсь ними з 7 років. Постійно танцюю вдома і просто обожнюю вигадувати власні постановки.

– У твоїй сім’ї є творчі люди?

– Так, є. Це моя старша сестра. Зараз вона випускниця Закарпатської академії мистецтв. Сестра з раннього дитинства займається творчістю і, за її словами, завжди знала, що працюватиме лише у творчій сфері, бо тільки це їй найбільше до душі. Гадаю, вона суттєво вплинула й посприяла тому, що я почала захопилася творчістю. Я завжди дослухаюся до її порад, які стосуються моїх виробів. А вона, у свою чергу, не соромиться поцікавитися моєю думкою щодо її проектів. Ми багато чого робимо разом, і нам це до вподоби.

– Ти виставляла свої роботи на продаж?

– Коли я з головою поринула в ліплення з полімерної глини, виробів ставало дедалі більше, і вони лежали закритими в коробці, тоді ми з сестрою вирішили, що, можливо, варто спробувати їх продавати. Тож створили спільноту в соціальній мережі, де й виставляли мої роботи. Спочатку клієнтів було дуже мало, тому що «розкрутка» спільноти та підбір правильної аудиторії вимагає часу й зусиль. Але згодом бажаючих придбати мої вироби ставало дедалі більше. Зазвичай це дівчата шкільного віку. Проте й деяким дорослим ці вироби були до вподоби.

Ціни дуже демократичні, адже я не вважаю себе суперпрофесіоналом, однак роблю все з любов’ю. Вартість залежить від розміру та складності виробу. Найдешевша річ в асортименті коштує 15 грн, найдорожча – 80–100. Тепер матеріал подорожчав, і ціни на деякі вироби довелося підняти.

Незважаючи на мої захоплення рукоділлям і танцями, у майбутньому я планую стати ветеринаром, бо дуже люблю тварин. Але ні в якому разі не планую покидати жодне зі своїх хобі, адже вони дуже позитивно впливають на мене.

Іванна БОНДАРУК