Неординарна подія: у Хусті відбулася зустріч чотирьох поколінь. ФОТО

“Очі дитини бачать не сім див світу. Вони бачать сім мільйонів”.

Волт Стрейтіф

Одне з таких див і сталося зі школярами Хустської спеціалізованої школи I-III ст.№3 під назвою “Зустріч поколінь”. Ні, це не “Вперед у минуле” як у відомому американському фільмі, або ж “Назад у майбутнє”. Це реальне свято-зустріч, на якому у шкільній актовій залі зійшлися представники чотирьох поколінь: на сцені вони – організатори дійства – учні 2-В класу, в залі – батьки, бабусі й дідусі, а також найшанованіші гості – прабабусі й прадідусі. І не біда, що останніх були одиниці, але вони, дякувати Богу, є, а деякі з них попри поважний вік навіть завітали на свято втішитися своїми правнучатами.

Як казав відомий Антуан де Сент-Екзюпері: “Тільки серцем можна бачити найкраще. Найголовнішого очима не побачиш”. Саме серцем готували це свято другокласники. З великою любов`ю вони дарували своїм найріднішим пісні, вірші, хореографічні композиції, ексклюзивні подарунки у вигляді синьої пташки щастя, яка залетіла в кожне серце і в кожну домівку близьких та дорогих серцю людей.

Це було не просто класно-сімейне свято. Це – велика, надзвичайно творча, пошукова подорож у часі. Адже діти досліджували минуле, заповнюючи спеціальні анкети про дідусів, бабусь, прабабусь і прадідусів, готували для них запрошення, вивчали їхні вподобання й захоплення, знайомилися з історією власне виникнення свята бабусь і дідусів, писали спеціальні твори, збирали фото для унікальної презентації, а разом з тим, що не менш важливо, діти вивчали історію рідного краю, звичаї та обряди.

Родзинкою унікальної події стало величезне родовідне дерево, створене з менших родовідних дерев кожного учня великої і дружної класної родини під назвою “2-В”.

Не раз протягом неймовірно зворушливого свята засеребрилася сльоза в маминих та бабусиних очах. Як зауважила одна із присутніх бабусь Магдалина Томишин, неможливо передати словами ті відчуття, що переповнювали їхні серця. “Ми вражені тією великою і глибокою працею, яку вклали діти зі своєю улюбленою наставницею Мартою Михайлівною у підготовку цього дійства. Здається, вони ще такі маленькі хлопчики й дівчатка, але водночас неймовірно глибокі у своїх судженнях, міркуваннях, умінні креативно і вільно почуватися на сцені, не тільки декламувати, танцювати й співати, але й правильно висловлювати свої думки”, – поділилася враженнями бабуся і побажала школярам пронести через усе своє життя любов до свого роду, рідної землі.

Щирі слова подяки цього дня лунали на адресу класного керівника 2-В класу Марти Анишинець, під мудрим керівництвом якої і відбулося свято.

“У наш час, коли сучасні гаджети заполонили майже весь простір людського буття, дуже важливо не розгубити, а зберегти найбільші людські цінності: справжню християнську любов, родину, бережне ставлення до природи з усіма її багатствами, зрештою – пам’ятати, що ти на Землі – людина. І все це бере свій початок з сім`ї, з першого трепетного маминого погляду, від бабусиної казки, від дідусевої оповідки, від стежки, яка веде в дитинство і з дитинства у велику життєву дорогу. Саме цього нас вчить четверта Божа Заповідь, і саме вона стала лейтмотивом нашого свята.

Я дуже щаслива, що наша велика класна родина нараховує 28 учнів, стільки ж мам і тат, 48 бабусь, 36 дідусів, 15 прабабусь, 8 прадідусів, переважна більшість з яких були почесними гостями в залі, незважаючи на велику географію нашого спільного роду”, – поділилася метою заходу класний керівник Марта Анишинець.

Тож не забуваймо мудрий вислів “Держава, яка не дбає про старше та наймолодше покоління, – приречена”. Любімо свій рід, пам’ятаймо про своє коріння, показуймо дітям власний добрий приклад – і тоді наше спільне велике родовідне дерево буде уквітчане добробутом, миром, злагодою та справжньою любов`ю.

Богдана КЛЕКНЕР, фото Тетяни ПАНТІ