Народний умілець із Рахівщини різьбить з дерева скелі, чоботи. ФОТО

На ІХ гуцульському фестивалі «Берлибаський бануш», який відбувся 15 травня в с. Костилівка на Рахівщині, свої роботи експонував місцевий народний умілець Прокіп Ігнатюк.

Одягнутий у вишиванку, підперезаний шкіряним черезом, на голові капелюх – усе, як і має бути в гуцула. Серед різноманіття виробів з дерева привертає увагу чобіт та скелі-стрімчаки – Кохання і Пам’яті. Туристичні об’єкти та маршрути репрезентували того ж дня у рамках фесту. Організатори сподіваються, що Довбушеві скелі набудуть популярності серед туристів.

Молодий чоловік із сонцезахисними окулярами на лобі та у вишиванці, оздобленій чорним візерунком у формі виноградної лози, підійшов до сувенірів і взяв до рук дерев’яну скелю, спитав ціну. Господар стиснув плечима: «Та я знаю. Скільки не жалко (не шкода). Ви будете першим покупцем». Чоловік вийняв з кишені сотню і простягнув майстру. «За такі гроші будуть і дві», – посміхнувся пан Прокіп. – «Але я обидві хочу «Кохання». – «Правильно. І дружину, і коханку треба однаково шанувати», – прозвучала жартівлива репліка. На пам’ять про вдалу покупку фотографую щасливого чоловіка з народним умільцем.

На столі бачу грамоту, яку П.Ігнатюк отримав від Рахівської РДА та райради за активну громадську діяльність і вагомий внесок у справу соціально-економічного й культурного розвитку територіальної громади з нагоди Дня села Костилівка та гуцульського фестивалю «Берлибаський бануш».

Прокіп Ігнатюк народився 17 липня 1953 року в багатодітній сім’ї робітників. Батько – лісоруб, мати – домогосподарка. Навчався в Костилівській восьмирічній та Діловецькій середній школах. У Сторожинецькому лісотехнікумі здобув спеціальність «Технік-лісовод». Протягом багатьох років працював лісником, майстром лісу, єгерем у Костилівському лісництві. З юних років почав займатися коренепластикою. Його роботи експонувалися на виставках різних рівнів, починаючи місцевим і закінчуючи всеукраїнським у Києві.

«Милуватися лісом, його неповторною красою можу годинами. У ньому черпаю сюжети для своїх робіт. Дерево саме підказує, що з нього буде. Бо ж дерево – чарівний витвір природи», – каже умілець.

Лісовики, мавки, а також гуцули, вівчарі – герої, яких увіковічує Ігнатюк у дереві. Виконує на замовлення різні столярні роботи, іконостаси, сувеніри.

Протягом 25 років вів різьбярський гурток у школі. Учням радив:

«Різьбярами, може, ви й не будете, але володіти інструментом – пилою, сокирою – потрібно. У житті згодиться – щоб бодай для себе зробити прості речі».

Багато хто дослухався до порад мудрого наставника. При зустрічі дякують і зізнаються: «Правду сь те казали, Прокопе Васильовичу».

Тетяна ГРИЦИЩУК