Екзит-пол: чи варто виборцям брати участь в опитуванні?

На виході з виборчих дільниць у день виборів можна побачити людей, які звертаються до виборців, котрі здійснили волевиявлення, взяти участь в анонімному опитуванні. Частина виборців погоджується, а частина відмовляється. Є і такі, що питають: «А мене?» Отримавши відмову, з прикрістю кажуть: «Шкода, бо я би все чесно сказав і написав».

«Карпатський об’єктив» вирішив з’ясувати: що таке екзит-пол, звідки він взявся, яка його мета, хто його організовує і проводить та чи варто виборцям брати участь в опитуванні.

Екзит-полу 52 роки

Слово «екзит-пол» в українській мові з’явилося недавно. Походить з англійської «exit poll», що означає «опитування на виході», «післявиборче опитування». Проводиться воно соціологічними службами на виході з виборчих дільниць у день голосування з метою прогнозування його результатів до часу оголошення офіційних даних виборчими комісіями. Згодом до рук науковців потраплять анкети опитаних. Опрацювавши їх, вони зможуть поглибити знання стосовно електоральної поведінки виборців та окремих соціально-демографічних груп населення.

Виборців опитують на умовах нерозголошення. Виходячи з припущення, що більшість відповідає правдиво, дані таких опитувань використовують для порівняння з офіційно оприлюдненими результатами голосування. У день виборів дані опитування широко висвітлюються на телебаченні та у пресі.

Екзит-пол виконує інформаційну і контрольну функцію. Вперше цей метод з’явився в США. Журналіст Уоррен Митофскі придумав опитування виборців на виході під час виборів губернатора Кентуккі в 1967 році.

Протягом 20 років в Україні проведено 14 екзит-полів

Традиція проводити екзит-поли на виборах була запроваджена в Україні Фондом «Демократичні ініціативи» 1998 року і вперше таке опитування проведено 29 березня на парламентських виборах. Ідея виникла в процесі співпраці Фонду «Демократичні ініціативи» з колегами з фірми «QEV-Analytics» (США). Результати виявились досить близькими до офіційних і дали змогу назвати заздалегідь вісім партій і блоків, які подолали 4-відсотковий бар’єр і потрапили до парламенту. За браком газетної площі «КО» не може подати результати всіх екзит-полів в Україні, натомість з ними можна ознайомитися в мережі Інтернет, зокрема на сайті Вікіпедії.

Протягом 20 років в Україні проведено 14 екзит-полів. 14-й – 31 березня 2019 року. Під час першого туру чергових президентських виборів 2019 р. пройшли чотири екзит-поли. Це – традиційний Національний екзит-пол, два великі опитування Телевізійної служби новин (ТСН) телеканалу «1+1» та спільний екзит-пол телеканалів «112 Україна» і NewsOne, а також опитування соціологічного центру «Социс». Національний екзит-пол-2019 проводили спільно Фонд «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва, Київський міжнародний інститут соціології та Український центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова. Опитування респондентів на замовлення ТСН в усіх українських регіонах провели дві дослідницькі організації компанії Kantar TNS та Info Sapiens. Опитування для «112 Україна» та «NewsOne» виконали австрійський Інститут соціальних досліджень і консалтингу SORA спільно з українським центром «Соціальний моніторинг». Центр SOCIS опитував людей на 430 виборчих дільницях в усіх областях України і Києві.

Результати виборів, згідно із законодавством, після обрахунку всіх протоколів з усіх виборчих дільниць, оголосить Центральна виборча комісія (ЦВК).

Хто може проводити інтерв’ю?

Про це ми запитали у бригадира по Закарпатській області дослідницької агенції «Info Sapiens» Лоліти Дорчинець. «Опитування виборців проводять уповноважені представники дослідження екзит-полу. Для проведення опитувань шукаємо людей самі, за рекомендацією знайомих. До роботи залучаємо тих, що мають досвід у проведенні соціологічних опитувань і вже були на екзит-полі. Робота серйозна, тому довіряємо її відповідальним, грамотним людям, які знають чинне законодавство. Важливо, аби інтерв’юер мав охайний та естетичний вигляд – йому ж спілкуватися з людьми. Вік та професія значення не мають».

На дільниці інтерв’юери пред’являють документи, реєструються. Опитування проводиться на виході з дільниці під час усього виборчого процесу: з восьмої ранку до восьмої вечора. Інтерв’юер пропонує взяти участь в опитуванні не всім виборцям, а відповідно до розробленої методики, до прикладу, це може бути кожен 10 виборець.

Ті виборці, котрі погодилися взяти участь в опитуванні, отримують анкету, а заповнивши її, кидають до спеціальної скриньки. Анкети бувають різні. З однією з таких ознайомився наш кореспондент. На першій сторінці вказані прізвища 39 кандидатів у Президенти України. Напроти прізвища кандидата, за якого проголосували, треба поставити позначку «плюс» або іншу. На другій сторінці респондент надає деякі характеристики про себе: стать, вік, освіта, соціальний статус, а також вказує годину закінчення інтерв’ю. Протягом дня декілька разів інтерв’юер опрацьовує результати опитувань і повідомляє куратору. Розголошувати результати опитувань третім особам заборонено. Пані Лоліта запевнила кореспондента «КО», що на результати екзит-полів вплинути ніхто не може.

Реакція виборців – різна: «таємне голосування має бути секретом»

Частина виборців охоче і радо бере участь в опитуванні.

– Працюю в органах влади, завжди беру участь в опитуваннях. В екзит-полі вперше – пощастило, – пані Оксана не приховувала своїх емоцій. Жінка одягнута в елегантний зелений костюм, на ногах виблискують чорні лакові туфлі на високих підборах. – Для виборчого процесу такі дослідження важливі, вони унеможливлюють фальсифікації, та і людям цікаво знати переможців наперед. Вмикаю телевізор, Інтернет і стежу за результатами екзит-полу, довіряю їм, бо близькі до офіційних.

Чимало виборців відмовляються від такої можливості. Причини називають різні: нема часу, поспішають, бояться, бо «якщо на роботі дізнаються, за кого голосував, то звільнять», кажуть, що це «таємниця». У Мукачеві молодий чоловік років 30 сердито заявив інтерв’юеру: «Голосування таємне. Які ще опитування? За кого проголосував, це моє діло. І ніхто інший не має права про це знати».

Є і такі виборці, які обурюються, що їх не залучають до екзит-полів. «Мені 45 років, але ще жодного разу не брав участь в опитуваннях, – зізнався Степан Михайлович з Ужгорода. – Чому я не потрапляю до списку тих «щасливчиків»? Я б радо і чесно відповів на всі питання. По телевізору та в Інтернеті постійно оприлюднюють результати різних соціологічних опитувань. У мене склалася думка, що ці дані висмоктують із пальця дядьки у кабінетах, яким нічого робити. Сподіваюся, що колись і мені пощастить – Бог таки пошле мені інтерв’юера».

Екзит-поли прижилися в багатьох країнах світу, виборці охоче беруть участь в опитуваннях, розуміючи, що це унеможливить фальсифікацію волевиявлень електорату. і суспільство одразу після закриття дільниць може почути імена ймовірних переможців виборчих перегонів. Сподіваємося, що виборці Закарпаття під час другого туру президентських виборів будуть активними і якщо до них звернеться представник екзит-полу, то не відмовлять, а охоче і радо візьмуть участь в опитуванні.

Ірина Коваленко