Заява Форуму екологічного порятунку Закарпаття щодо Боржавських полонин

Зухвалі плани бізнесу щодо будівництва потужної і протяжної на 23 км по хребтам вітроелектростанції (ВЕС) у високогір’ї Боржавських полонин сколихнули всю екологічну і наукову громадськість України.

Адже ці плани передбачають наймасштабніше техногенне втручання в унікальну гірську природу Закарпаття за всю його багатовікову історію. При цьому, не зважаючи на серйозні загрози і ризики для природи і ландшафтів та розвитку громад краю. Віховою подією, якою розпочався 2-й етап боротьби громадськості за порятунок Боржавських полонин, стало надання департаментом екології і природних ресурсів Закарпатської ОДА неадекватного проблемі, капітулянтського позитивного висновку по Звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД).

Втім, наш Форум екологічного порятунку Закарпаття не може не відреагувати на всі негативні і позитивні події, факти і оцінки, які стосуються ще 1-го етапу боротьби за порятунок Боржавських полонин.

Реакція регіональної влади

На минулому тижні Закарпатська ОДА на своєму Інтернет-ресурсі і в газеті «Новини Закарпаття» розмістила короткий, але безпрецендентний коментар «Департамент екології ОДА не давав добро на будівництво вітряків на Боржавській полонині». За підміною понять, безапеляційним переліком недостовірної інформації та спробою приниження наукової і екологічної громадськості України цей коментар міг би увійти у відповідні підручники з інформаційної політики влади, яку дратує громадянське суспільство. На нього навіть можна було б не зважати – як на уже звичний вияв незадоволення влади самим фактом опозиційного громадського екологічного руху, що, на жаль стало уже звичним явищем за всіх урядів і президентів незалежної України. Та мова йде про плани найбільш масштабного техногенного втручання в нашу автентичну гірську полонинську природу за всю багатовікову історію Закарпаття. І ким – прийшлими «зеленотарифними» забудовниками. Як виявилось, для них Боржавські полонини – лише території, де стабільно високою є швидкість вітру, отже, і окупність вкладених грошей досягається швидше. Таку фатальну помилку надання значної території для виробництва електроенергії на умовах колоніальної економіки – через знищення найціннішої полонинської природи і гірських ландшафтів, прийдешні покоління закарпатців нам ніколи б не пробачили. Це гостро суперечить насамперед Протоколу про збереження біологічного і ландшафтного біорізноманіття до Карпатської конвенції, що давно стало міжнародно-правовим актом і для України через ухвалення відповідного Закону.

Не погоджуються із планами знищення особливо цінної природи Боржавських полонин як екологи і природоохоронці, так і десятки тисяч туристів, лижників, парапланеристів і науковців з усієї України, котрих представляє з 2017 року ініціативна група соцмережі «Врятуй Боржаву». Вони залюбки щороку приїздять на Закарпаття, забезпечуючи розвиток туристичної галузі краю, підтримку і сприяння якій постійно проголошує та сама обласна влада, і часто – не без успіху. То що ж сталося?

Фатальну помилку слід виправляти

Після оприлюднення на початку березня позитивного висновку-вироку по Звіту з оцінки впливу на довкілля (ОВД) планованої діяльності з будівництва масштабної вітроелектростанції (ВЕС) на самому гірському хребті Боржавських полонин департаментом екології і природних ресурсів Закарпатської ОДА – кілька днів вся екологічна і природоохоронна громадськість та науковці України і Закарпаття перебували у шоці, очікуючи зовсім інше рішення. Уповноважена державна інституція, яка за наші податки мала б подбати про захист і збереження унікальної природи Боржавських полонин, виявилась неспроможною це зробити. Хоча і мала для цього потужний інструментарій нового, європейського зразка Закону «Про оцінку впливу на довкілля». А також – не менш потужний інформаційний ресурс сотень аргументованих зауважень і пропозицій десятків фахових організацій і установ, що поступили до Звіту з ОВД. Всі вони зводились фактично до ключової пропозиції: вибір території для ВЕС на гірських хребтах Боржавських полонин є вкрай невдалим. Компроміс у вигляді «екологічних заходів» при будівництві ВЕС неможливий. Уже тому, що вони не вирішують визначальних викликів і загроз від ВЕС, для якої цілком можливо знайти альтернативні території у низькогір’ї, як це зроблено на Львівщині. Але департамент ОДА, дуже не виключено, що під тиском, так і не дослухався до колективної і обгрунтованої позиції наукової і екологічної громадськості України, винісши Боржавським полонинам упереджений висновок – вирок по Звіту з ОВД.

Публічна заява нашого коаліційного об’єднання 34-х громадських організацій і десятків науковців «Форум екологічного порятунку Закарпаття» з обуренням цим фактом та десятки подібних за змістом повідомлень і статей учасників всеукраїнського руху «Врятуй Боржаву» і незалежних журналістів почали з’являтись у соцмережах відразу із середини березня. Всі вони засвідчують: судові позови громадськості по просуванню проекту ВЕС на Боржавських полонинах – неминучі. В цих напружених умовах протистояння проштовхувачів проекту ВЕС та наукової і екологічної громадськості України і з’являється публічний коментар ОДА, який вартує того, щоб розібрати його по кісточках.

Що саме не відповідає дійсності у публічному коментарі ОДА

В публічному коментарі ОДА стверджується, що «позитивний висновок… не є підставою для початку будівельних робіт», бо, виявляється, ще «необхідно розробити численні документи» як-то: детальний план території розташування ВЕС», «пройти незалежні громадські слухання в населених пунктах, що прилягають до цієї території», «затвердити цей детальний план», «Держгеокадастр має відвести земельну ділянку», «далі йде розробка та затвердження проектної документації на будівництво, державна експертиза проекту», «…і тільки після цього Державна архітектурна інспекція України може дати дозвіл на початок будівельних робіт». На завершення цього лікбезу для впертої і неосвіченої громадськості ОДА у коментарі стверджує: «Якщо дуже постаратися, то всі процедури можна пройти за 2 роки. Тому заяви про те, що департамент екології ОДА дав добро на будівництво вітряків, і близько не відповідають дійсності. Таке можуть стверджувати люди, які абсолютно не розбираються в цьому питанні, або ж особи, які навмисно намагаються ввести в оману громадськість». Зауважимо, що всукраїнський рух з порятунку Боржавських полонин зведено у коментарі до кількох осіб, які «навмисно намагаються ввести в оману громадськість».

А тепер наведемо правдиві і достовірні факти по просуванню проекту ВЕС на Боржавських полонинах, що базуються виключно на документах регіональної і районних влад, у т.ч. Держгеокадастру.

По-перше, висновок по Звіту з ОВД департаменту екології і природних ресурсів ОДА містить ключову фразу «вважає допустимим планованої діяльності» забудовником, а саме – будівництво ВЕС на обраних територіях гірських вершин Боржавських полонин. Нині, за новим законом, це є головним пропускним документом до початку проектних і будівельних робіт. Про те, що проектні розробки ще належить розробити і затвердити держекспертизою, громадськість чудово знає не гірше за владу і ніколи цього не заперечувала. Нинішню ситуацію з позитивним висновком-вироком департаменту ОДА можна порівняти із відчиненням дверей для зграї голодних вовків до сільської ферми, де перебуває багато дійних корів. З обов’язковими для виконання приписами вовкам, щоб тваринам було не дуже боляче, коли їх одну за одною різатимуть, та не робити цього у «сезон тиші», про що також цинічно згадується у висновку-вироку департаменту ОДА.

По-друге, інформуємо ОДА, що забудовник давно, ще у 2017 – на початку 2018 року, успішно «пройшов» усі необхідні етапи розробки і затвердження детальних планів територій під ВЕС та «громадських слухань» у 4-х селах Свалявщини і селищі Воловець. Достатньо ознайомитись хоча б з відповідними розпорядженнями голови Воловецької РДА № 133 від 15.05.2017 р. та голови Свалявської РДА №154 від 12.06.2017 р., а також протоколами «громадських слухань» у селах, копії яких ми готові надати. Так само інформуємо ОДА, що з 17. 07.2017 р. і до 24.07.2018 р. забудовником у тісній співпраці із обласним Держгеокадастром укладено загалом 38 договорів оренди природно цінних і вразливих полонинських земель на гірському масиві Боржавських полонин під потреби будівництва ВЕС. До речі, інформація про договори оренди землі забудовником акуратно наведена у висновках по Звіту з ОВД департаментом ОДА.

Підсумок: насправді, всупереч твердженням публічного коментаря ОДА, шлях до проектування і будівництва ВЕС забудовником саме на Боржавських полонинах повністю відкритий скоординованими діями і рішеннями Свалявської, Воловецької РДА і Держгеокадастру ще впродовж 2017-2018 рр., а тепер – і висновком по Звіту з ОВД департаменту ОДА. А етап проектування і його держекспертиза проходитимуть швидко і уже без участі так ненависної чиновникам громадськості – у звичній тиші кабінетів.

Тоді з якою метою ОДА вкидує в інформаційний простір явний міф про 2-х річні митарства забудовника, і хто кого насправді вводить в оману? Припускаємо, що в такий спосіб влада намагається знизити рівень гострої соціальної напруженості та іміджевого негативу від висновку-вироку по Звіту з ОВД та просування нею скандального проекту ВЕС. А також – приспати пильність тієї частини громадськості країни і області, яка недостатньо інформована: буцімто «добра» на будівництво ніхто не давав, а розробка детальних планів і їх затвердження, громадські слухання по ним та все інше – триватиме мінімум 2 роки, що насправді не відповідає дійсності.

Подібна маніпулятивна позиція спричинить зворотний ефект і мотивуватиме громадськість України і Закарпаття зокрема потроїти зусилля з порятунку Боржавських полонин. Бо ми давно вступили в інформаційну епоху суспільного розвитку, коли приховуване швидко стає явним.

Про спробу принизити роль і безкорисливі напрацювання наукової і екологічної громадськості України

«А закиди, що через вітряки не будуть літати птахи чи перестануть родити чорниці, не підтверджені науковими дослідженнями і є голослівними» – так стверджується у коментарі ОДА. Одним зневажливим реченням максимально звузивши всі екологічні і природоохоронні проблеми ВЕС на Боржавських полонинах та намагаючись відкинути наукову і екологічну громадськість України на маргінальний рівень. Що ж маємо насправді?

Вже майже впродовж 2-х останніх років авторитетні наукові і екологічні організації України, і Закарпаття зокрема, з різних сторін і підходів обгрунтовують неприпустимість будівництва ВЕС на гірських хребтах Боржавських полонин. Десятки відомих і авторитетних та фахових наукових громадських організацій екологічного, розвиткового, туристичного і спортивного спрямування України і області, зокрема лише при обговоренні Звіту з ОВД офіційно, але виключно на громадських засадах, безкорисливо і за власної ініціативи подали 422 офіційно і згідно закону зареєстрованих критичних зауважень зі своїми фаховими науковими обгрунтуваннями і розрахунками. Разом з упередженими і невдалими спробами департаменту ОДА і забудовника щодо відповідей на ці зауваження та протоколами громадських слухань по Звіту з ОВД, це складає том у понад 830 сторінок. Хоча, насправді, ще близько 70-80 вагомих критичних зауважень чомусь не були включені до відповідної таблиці Звіту з ОВД. Та й відповіді на них аж ніяк не влаштовують громадськість, бо містять недостовірну і неадекватну зауваженням інформацію.

У зауваженнях йдеться, перш за все, про виникаючі при будівництві ВЕС серйозні екологічні виклики і загрози для ландшафтно-рекреаційних, природних (унікальна полонинська червонокнижна флора і фауна) і туристичних цінностей Боржавських полонин. Йдеться також про прилеглість територій 4-х природних заказників, входження гірського масиву у європейську Смарагдову мережу особливо цінних природних об’єктів, про проходження тут транскордонної і водночас національної екомережі, про витоки багатьох гірських потічків і струмків, про вразливий до порушень гірський рослинний покрив, подібний до тундри, та про багато інших цікавинок і цінностей нашої автентичної Карпатської природи, яких уже давно не знайдеш в урбанізованій Європі. Саме це приваблює сюди десятки тисяч туристів, лижників, парапланеристів. І ось на 50-ти кілометровому гірському масиві Боржавських полонин, що займає центральне і водороздільне положення в Українських Карпатах, 23 км хребтів, за планами зведення ВЕС, мають зайняти 34 вітряки по 150 м заввишки, не рахуючи будівництва під’їзної гірської автодороги і прокладання 32 км високовольтних підземних кабелів. В це важко повірити і видається театром абсурду, але проект ВЕС за підтримки обласної і районних влад крок за кроком просувається! Хоча економічні вигоди від виробництва електроенергії на ВЕС у 120 МВт потужності – у десятки, якщо не сотні, разів менші від очікуваної туристично-рекреаційної та спортивно оздоровчої вигоди цього унікального куточка Закарпаття.

Цей факт також доведений у зауваженнях до Звіту з ОВД. Більше того проект ВЕС на Боржавських полонинах прямо суперечить саме туристично-рекреаційним державним інтересам щодо захоплюваних природних полонинських територій Воловеччини, Міжгірщини і Свалявщини, що чітко відображено у чинній Схемі планування території Закарпатської області та Регіональній стратегії на період до 2020 р. То чиї інтереси захищають ОДА і РДА – приватні чи державні і суспільні?

Кому вдячні громади і громадськість Закарпаття за безкорисливий і професійний захист Боржавських полонин

Настав час, коли слід щиро подякувати всім цивільним, державним і релігійним організаціям, науковим установам та їх вченим, ЗМІ і просто чесним та патріотичним громадянам України і Закарпаття зокрема, які офіційно та публічно долучились до захисту Боржавських полонин від екологічно вкрай згубного проекту будівництва ВЕС. Дані про них взяті з офіційних джерел Мінекології та департаменту ОДА по Звіту з ОВД, отже, можуть бути неповними. Тому наперед просимо вибачення, якщо когось не згадали у наведеній нижче інформації. Закарпаття щиро дякує за участь у порятунку Боржавських полонин таким організаціям і громадським активістам:

Наукові установи, організації і вищі навчальні заклади:

Інститут екології Карпат НАНУ
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ
Ужгородський національний університет (біологічний факультет, керівництво вишу і багатьох кафедр, факультетів та інститутів)
Державний природознавчий музей НАНУ.
Національний університет «Львівська політехніка».
Закарпатський регіональний центр соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАНУ.
Екологічний коледж Львівського національного аграрного університету.
Національний університет «Києво-Могилянська академія» (природничий факультет).
Інститут агроекології і природокористування
Інститут геофізики НАНУ
Львівський національний університет ім. І. Франка

Громадські природоохоронні, екологічні, правозахисні, туристичні, спортивні, розвиткові та інші громадські об’єднання і благодійні організації та їх коаліційні об’єднання і мережі:

Громадська природоохоронна організація «Екосфера» (м. Ужгород)
Міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» (м. Львів)
Ініціативна група в соцмережах «Save Borzhava» – «Врятуй Боржаву»
Громадська природоохоронна організація «Emerald-Natura 2000 in Ukraine».
Коаліційне об’єднання 34-х громадських організацій, а також – науковців «Форум екологічного порятунку Закарпаття»
Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» (м. Ужгород)
Всеукраїнська екологічна ліга
Національна екологічна рада України
19-ть природоохоронних, туристичних, спортивних і розвиткових громадських організацій та районна влада Міжгірщини (Закарпаття)
Західноукраїнське орнітологічне товариство
Всеукраїнська федерація дельтапланерного спорту України
Громадське об’єднання «Клуб піших туристів»

Релігійні організації і об’єднання та Комісії:

Комісія у справах екології Мукачівської греко-католицької єпархії та її голова – Мукачівський єпископ, Владика Мілан Шашік.
Комісія з екології та мігрантів Римсько-католицької Конференції єпископів України та її голова – ординарій Мукачівської дієцезії, Єпископ Антал Майнек.
Міжрелігійний і громадянський природоохоронний Форум Східної Європи (мережеве об’єднання релігійних і громадських екологічних організацій 11 країн) – IRCEF – з головним офісом у м. Ужгороді

Окремі громадські активісти і громадяни з-поза меж Закарпаття:

Бурлаченко Ю.В., канд. фіз. –мат. наук
Деревська К.І., доктор геолог. наук
Гуштан Г.Г., канд. біол. наук
Бублик Є.В., канд. економ. наук
Дубовик О.А.
Сніцарук А.В., канд. техн. наук
Ширяєва Д.В.
Когут О.Р., координатор спільноти «Клуб піших туристів»
Когут А., Колодчак Р., Струк М. – пілоти-інструктори з парапланерного спорту, чемпіони України
Борисенко К.А.

Редакції і журналісти друкованих ЗМІ, які у 2019 році розмістили критичні і об’єктивні статті з проблеми ВЕС на Боржавських полонинах:

Закарпатська обласна газета «РІО».

Газета Уряду України «Урядовий кур’єр»

Закарпатська обласна газета «Карпатський об’єктив»

Щоденна всеукраїнська газета «День»

Звісно, все це не рахуючи десятків статей, сотні й тисячі коментарів та обмінів думками і загалом публікаціями на суміжні до вітроенергетики і альтернативної та «зеленотарифної» енергетики у соцмережах. Всім зацікавленим і небайдужим учасникам цього багатомісячного марафону дискусій навколо Боржавських полонин також дуже дякуємо.

Наступні кроки і дії

На 2-му етапі боротьби за порятунок Боржавських полонин відкривається широке поле для партнерської співпраці справжніх правників і екологічної та наукової громадськості. Вони вже приступили до спільної роботи. Навіть побіжний аналіз багатьох документів та владних рішень, з допомогою яких просувався проект ВЕС, Звіту з ОВД та висновків по ньому у співставленні із зауваженнями громадськості – засвідчує про високоімовірне порушення багатьох законів і нормативних актів у сферах земельних відносин, планування розвитку територій та регулювання містобудівної діяльності, екології і охорони природи як на міжнародному, так і на національному рівнях. Втім крапку поставлять суди.

«Зелена екологічна книга Закарпаття» і «Чорна екологічна книга Закарпаття»

Інформуємо громадськість, що коаліційне об’єднання ГО і науковців «Форум екологічного порятунку Закарпаття» з часу свого утворення у 2012 р. веде «Чорну екологічну книгу Закарпаття». До неї за рішеннями Форуму вносяться «Короткі записи, які мають пряме або опосередковане відношення до комплексу причин, наслідками яких стали (або потенційно можуть стати) гострі та масштабні екологічні та природоохоронні (встановлені або достовірно спрогнозовані) ризики і загрози довкіллю, живій і неживій Природі, Людині і громадам Закарпатської області та сусідніх регіонів Західної України і прикордоння Словаччини, Угорщини, Румунії і Польщі. Серед зазначеного комплексу причин – і управлінські, розпорядчі рішення та нормативні акти органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування всіх рівнів, галузевих структур органів центральної влади та підприємств, організацій і установ незалежно від форми власності і підпорядкування». Записи супроводжуються документами та ілюстраціями.

Нещодавно Форумом прийнято консолідоване рішення по внесенню всіх організацій і установ, підрозділів органів державної влади і органів місцевого самоврядування та окремих громадян, які з порушеннями законів і нормативних актів та/або без належних обгрунтувань, з порушеннями професійних морально-етичних норм сприяли просуванню проекту будівництва ВЕС на Боржавських полонинах. Цей запис №17 супроводжуватиметься також додатками окремих документів та ілюстрацій. Зауважуємо, що записи або їх окремі частини (фрагменти, додатки) можуть бути за рішенням Форуму видалені з «Чорної екологічної книги Закарпаття», якщо усунуті причини їх розміщення.

Інформуємо також про те, що віднедавна «Форум екологічного порятунку Закарпаття» запроваджена ще й «Зелена екологічна книга Закарпаття». В ній вирішено розміщувати (не в хронологічному порядку) короткі записи – подяки науковим, навчальним, комерційним та громадським організаціям і установам та ЗМІ – за досягнення у природоохоронній і екологічній та просвітницькій діяльності. І записом №1 у «Зеленій екологічній книзі Закарпаття» стане подяка, сутність якої викладена у попередньому підрозділі цієї публікації, тобто присвячена захисту Боржавських полонин від забудови ВЕС.

На завершення публікації нашої заяви закликаємо всіх небайдужих українців і зокрема мешканців громад Закарпаття та екологічну громадськість – не послаблювати боротьбу за порятунок Боржавських полонин.

Коаліційне об’єднання 34-х громадських організацій і десятків науковців «Форум екологічного порятунку Закарпаття»