В Ужгороді презентували досягнення проекту по солеруднику на Тячівщині

В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція, де оприлюднили досягнення проекту, який стартував минулого року на Закарпатті, і присвячений вдосконаленню стратегії зниження ризиків від надзвичайних ситуації. Проект спрямовано на два основні об’єкти: мапування основних ризиків стихійних лих та вдосконалення стратегії їх попередження і усунення та закарпатські солянішахти у смт. Солотвино, які у 2007 році були затоплені, сформувавши масивні карстові провалля.

Проект, з акронімом ImProDiReT, фінансований Європейською комісією та реалізується партнерами з Великобританії, Нідерландів, Польщі та України. Керівник проекту Петер Ґлерум, зауважив, що Закарпаття є показовим, різноплановим регіоном з різними етнічними групами і водночас різними ризиками. «Головна причина того, що ми тут працюємо це не тільки ситуація, яка склалася в смт. Солотвино, але й аналіз усіх загроз, які є у цьому регіоні. Ми цим проектор охоплюємо два напрямки: підвищуємо безпеку для мешканців цього регіону та напрацьовуємо знання і практики, як подібного ефекту добиватися в інших регіонах Європи. Для цього ми об’єднали оптимальний набір партнерів, як українських, так і з інших країн Європи», – каже керівник проекту.

Зокрема, Інститут геології НАН України, оцифрував паперові версії карт з одночасною їх актуалізацією. Проведено подальші дослідження ситуації в Солотвино. Закладено основи для створення мапи ризиків, яка служитиме одним із інструментів пошуку оптимальних рішень для ситуації в Солотвино. Створено Закарпатську Платформу стейкголдерів з метою зниження та запобігання ризиків у разі надзвичайних ситуацій – одним із основних завдань є створення комунікаційної платформи для забезпечення сталого співробітництва між партнерами проекту та ключовими стейкхолдерами (ДСНС, Управління водними ресурсами басейну р. Тиса, Департамент екології тощо) . Стела Шехунова, заступник директора з наукової роботи Інституту геології НАН України розповіла про 6 основних блоків у рамках реалізації проекту. Перший, це картування загроз і ризиків, який здійснює Інститут геології спільно з польськими колегами. «Ми працюємо над зібранням і мапуванням геологічних ризиків, та залучені до визначення небезпечних процесів і явищ. Для Закарпаття характерні такі небезпеки: зсуви, селі, сильні снігопади, зливи, повені та підтоплення, сильна ожеледь, засуха, хімічна, пожежна та вибухонебезпека, – каже Стела Шехунова. – Інститут склав карту зсувів для регіонального рівня на Закарпатті. Ця робота була виконана завдяки багаторічній роботі геологів Закарпатській експедиції Берегова, які з 70-их років проводили планові дослідження зсувонебезпечних ділянок, ці матеріали були використані у нашій роботі. Той моніторинг, який був започаткований, був перерваний наприкінці минулого століття. Тому старі матеріали треба було переглядати, агрегувати у сучасні бази даних. І представляти нові бази даних у GISформатах. Всі ці матеріали стали основою для побудови карт».

Під час реалізації проекту здійснюються кампанії з підвищення обізнаності населення щодо питання безпеки. Про це інформувала Барбара Шикула Пйец з Вищої школи пожежної справи (Варшава, Польща) : «Мета цього напрямку – це не просто інформування, в даному випадку це прагнення змінити ставлення у трьох суміжних сферах: емоційній, комунікативній і поведінковій. У першу чергу хочеться змінити рівень обізнаності з питань безпеки цього регіону, і по-друге, інформаційно підтримати нові рішення, яких з питань безпеки тут не було».

Кені Мейстерс, Дельфтський технічний університет (Голландія) зауважив, що завдання проекту–допомогти місцевій владі, іншим учасникам, у прийнятті корисних для регіону рішення використовуючи отриману інформацію. «Перейняти дані, які зібрані і узагальнені Інститутом, Вищою школою і трансформувати їх таким чином, щоб вони були корисними для процесу прийняття рішень. За минулий рік ми провели цілий ряд бесід з різними учасниками цього процесу, і зараз по суті переходимо з етапу, коли збиралися потреби та інформація, до трансформації даних. Наступні кілька місяців інформація і зібрані знання будуть вмонтовані у систему, яка дозволяє показати детальну ситуацію».

«Ми перебуваємо у перехідному етапі від зібрання до опрацювання інформації для тих, хто приймає рішення. Підвищуємо збір і здатність керівництва до формування планів дій і планів заходів, які дозволять знизити ризик настання лих», – додав Петер Ґлерум.

Одним із важливих інструментів інформаційної кампанії в рамках проекту буде семінар для закарпатських вчителів, що незабаром відбудеться у Польщі. Вища школа пожежної безпеки має великий досвід роботи з дітьми різних вікових категорій і саме по цим найновішим методикам та технікам буде проведено навчання для 10 вчителів із Закарпатської області, 5 з яких буде з Солотвина а решта з інших регіонів Закарпаття. Частина вчителів буде залучена із Солотвина, частина з інших районів регіону.