Сексуальне насильство

Чи можна вважати зґвалтуванням примушування чоловіком свої дружини вступити з ним у статевий зв’язок, мотивуючи це «подружнім обов’язком»?

Серед громадян, а також представників правоохоронних органів поширеною є думка, що між подружжям не може мати місце сексуальне насильство, зокрема зґвалтування. Саме тому в міліції жінці можуть просто відмовити приймати заяву про зґвалтування, мотивуючи це тим, що вона перебувала на момент вчинення злочину в подружніх стосунках зі своїм чоловіком. Така думка є хибною. Згідно із законодавством, дії, які містять ознаки сексуального насильства, визначаються такими незалежно від стосунків жертви та правопорушника, а також не береться до уваги попередня поведінка потерпілої, яка могла «спровокувати» правопорушника на вчинення насильства. Крім того, немає значення, як саме сприймав це правопорушення чоловік. Якщо він вважав свої дії лише «виконанням подружнього обов’язку», це ніяк не вплине на те, що вони будуть кваліфіковані як зґвалтування і передбачатимуть позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років. Зґвалтування є наявним, якщо чоловік: застосовував до дружини фізичне насильство, примушуючи вступити з ним у статевий зв’язок; не застосовував фізичного насильства, але погрожував його застосувати своїми словами чи діями; використав безпорадний стан потерпілої (алкогольне, наркотичне сп’яніння тощо). Тобто навіть якщо жінка не може довести застосування до неї фізичного насильства, але мали місце погрози такого застосування, сміливо йдіть до правоохоронців. Якщо в суді ви доведете, що чоловік примушував вас вступити в статевий зв’язок, а ви того не бажали, його діяння будуть визнані злочином. Якщо представник міліції відмовляється приймати заяву від жінки, яку зґвалтував її чоловік, потерпіла може оскаржити дії його начальнику або звернувшись до вищого органу внутрішніх справ, суду чи прокурора або безпосередньо до суду.

Органи міліції зобов’язані прийняти та належним чином прореагувати на всі заяви від громадян цілодобово і незалежно від їхнього змісту. Щоб мати на руках підтвердження того, що таку заяву зареєстрували в міліції, просіть видати вам талон-повідомлення, у якому вказуються дата прийому й підпис, реєстраційний номер, відомості про працівника, котрий прийняв заяву, найменування органу внутрішніх справ, адреса, службовий телефон, ініціали та прізвище чергового. Більше того, якщо навіть існує ймовірність застосування сексуального насильства до жінки (наприклад, погрози), необхідно повідомити про це органи внутрішніх справ. Достатньо зателефонувати на «102» і викласти суть обставин, що склалися. Відповідно до законодавства, працівники міліції зобов’язані попереджувати насильство в сім’ї (в тому числі й сексуальне) та вживати заходи з його усунення. Сексуальне насильство порушує базові права і свободи особи, такі як право на повагу гідності, право на особисту недоторканність, право на вільний розвиток своєї особистості тощо. Крім того, сексуальним насильством у сім’ї також можуть вважатись дії, які не визначені Кримінальним кодексом України, але, відповідно до Закону «Про попередження насильства», порушують статеву свободу одного із подружжя. Ці дії стосуються сексуальної поведінки, яка має характер нав’язування сексуальної близькості. Наприклад, коли жінка не бажає її, але боїться відмовити.