У Зарічеві у день Різдва Пресвятої Богородиці відзначили престольний празник

21 вересня, коли церква відзначає Різдво Пресвятої Богородиці, в селі Зарічево Перечинського району – престольний празник. В обох храмах – греко-католицькому та православному (МП) – храмове свято.  Як і годиться, люди святково одягнуті, з хорошим настроєм. Цього дня на диво стояла сонячна, тепла погода. А вже наступного ранку небо затягнеться хмарами, похолодає, буде вітряно. Село пахло стиглим виноградом, яблуками, грушами, сливами. А ще солодкою ватою, чіпсами. Продавали у центрі села і традиційні пацюрки та когутики. Без цих солодощів і празник – не празник. «Хочу!» – казали діти, і батьки купували. Бо ж дитина лакомиться. Був широкий вибір ікон. Але святі образи не дуже користувалися попитом.

Релігійна подія зібрала парафіян та паломників з довколишніх сіл району. Літургії відбулися за участі багатьох священнослужителів.

Православна церква розташована на пагорбі. До неї веде 70 східців. Я порахувала. Збудована 1770 року.

Неподалік знаходиться нова греко-католицька церква. Освячена 20 листопада 2011 року владикою Міланом. На фасаді викарбувана дата «2007». Цього року, 22 вересня, відбулося освячення хреста, ділянки та наріжного каменя.

Настоятель греко-католицької церкви Різдва Пресвятої Богородиці отець Володимир привітав присутніх з празником, жінок, які носять ім’я Марія, з іменинами. Всім побажав здоров’я, Божої благодаті, захисту і допомоги Пресвятої Богородиці. Згадав і про жертводавців. Усім заспівали «Многая літ».

Після обходу церкви з традиційним читанням чотирьох Євангелій, миропомазання  була святкова трапеза. Пригощали бутербродами з сиром та ковбасою, домашньою випічкою. З напоїв була тільки мінералка та солодка вода.

Святкувати престольний празник продовжили зарічани вдома за святковими столами з різними наїдками та напоями.

Зарічево славиться хатою-музеєм «Лемківська садиба», яка відображає життя і побут однієї з етнографічних груп – лемків. Село лежить на річці Уж. Знаходиться на відстані 28,7 км від Ужгорода, 8 км від Перечина.

Тетяна Грицищук, фото автора