Якщо вас звільнили з роботи

«Нещодавно мене звільнили з роботи нібито через порушення професійних обов’язків. У зв’язку з цим я із сім’єю був змушений покинути службове житло в гуртожитку згідно з наказом колишнього керівника. Оскільки моя професія не часто зустрічається, вакансій немає, я довго шукав роботу і знайшов її через декілька тижнів в іншому місті, за 200 км. Згодом подав позов до суду про незаконність мого звільнення й поставив вимогу про поновлення на роботі. Прошу відповісти, чи зможу я, вигравши справу, отримати відшкодування моральної шкоди за незаконне звільнення, адже так багато натерпівся. Володимир. Ужгород».

Питання щодо скасування наказу про ваше звільнення як незаконне, поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди вирішується відповідно до Кодексу законів про працю України. Для того, щоб добитися справедливості та належного відшкодування, у позовній заяві слід ставити питання про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, отримання компенсації за час вимушеного прогулу з моменту вашого звільнення до моменту винесення рішення судом на вашу користь, відшкодування моральної шкоди в розмірі, визначеному вами як розумний та справедливий (заявлення цієї останньої вимоги є обов’язковим для отримання компенсації). Якщо перші три позовні вимоги є зрозумілими й визначаються оцінкою факту звільнення, розміром середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, то при вирішенні вимоги про відшкодування моральної шкоди вам необхідно зазначити вартісний (грошовий) еквівалент завданої моральної шкоди. Розмір шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у житті та з урахуванням інших обставин, що вплинули на характер та ступінь зміни укладу вашого життя. З огляду на викладені вами обставини глибина зміни укладу життя після звільнення доволі вагома. Тому важливим є подання до суду всіх можливих письмових доказів і свідчень, які зможуть достовірно та в належний спосіб показати суду наявність спричинення вам страждань роботодавцем. Доказами в цьому випадку можуть бути документи, що свідчать про факт вашого виселення з житла, докази пошуку вами роботи, наказ про прийняття на іншу роботу, відомості про пошук нового житла, витрати, пов’язанні з переселенням, докази інших витрат, пов’язаних із пошуком житла, роботи, зміною місця праці, докази розміру заробітної плати на новій роботі, якщо він значно менший, ніж на попередній, покази свідків про ваші переживання з приводу зміни укладу життя за цей період, висновки медиків про стан вашого здоров’я, якщо мали місце звернення до лікарів зі скаргами на погане самопочуття, та багато іншого, пов’язаного з дискомфортними обставинами, що виникли після звільнення. За правильного документування цих змін та наявності достовірної «картинки» шанси отримати компенсацію дуже великі. Відповідно до судової практики, у деяких випадках суди відмовляли у виплаті компенсації моральної шкоди, посилаючись на те, що вже поновлення працівника на роботі є фактом відновлення становища останнього, а тому підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні. Однак правовими висновками Верховного суду України (що є обов’язковими до застосування всіма судами України) вказано, що компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення, тобто право на компенсацію моральної шкоди є беззаперечним. Раджу заявити додаткову позовну вимогу про компенсацію моральної шкоди або, якщо судовий розгляд уже розпочато по суті, звернутися з новим позовом, зібрати всі належні докази та письмово подати їх до матеріалів судового провадження.

Віталій БУРИШИН,

адвокат