В Ужгороді провели круглий стіл щодо впливу вітрових електростанцій на гірські території Закарпаття
В Ужгороді, у приміщенні Вченої ради УжНУ відбувся круглий стіл на тему «Вплив вітрових електрогенеруючих станцій на сталий розвиток гірських територій Закарпаття». Організували захід ГО «Інститут раціонального природокористування» та Громадська рада при Закарпатській облдержадміністрації. Йшлося про інвестиційний проект спорудження вітроелектростанцій на Боржавських полонинах, який викликав гострі дискусії у громадах.
Проект пропонується реалізувати на території, яка належить частково Воловецькому, Свалявському та Міжгірському районам. Про це детальніше розповів Лоик Лерміньо представник інвестора. Він зауважив, що ця будівельна компанія, яка реалізовуватиме проект, з Туреччини, має 58-річну історію, а 15 років тому почала займатися будівництвом об’єктів відновлювальної енергетики, спеціалізація- геотермальні та вітроелектростанції. «Маємо 7 різних проектів у Туреччині, проекти в інших країнах. У тому числі перший в Україні проект був у Криму, але зважаючи на події, роботу не продовжили. Вважаємо, що на Закарпатті сприятливе середовище для вітроенергетики. Ми хочемо почути думку громадськості з цього приводу, оскільки у проекті дві частини: одна не має протиріч, над другою будемо працювати, щоб врахувати думки сторін», – зазначив Лоик Лерміньо.
Чому розвивати вітроенергетику потрібно саме на Закарпатті? На це питання відповів Святослав Жмуцький, координатор проекту від ТОВ «Атлас Воловець Енерджи». «Існує карта вітрового потенціалу України, розроблена Національною академією наук (професор Степан Кудря), яка показує, де розвивати енергетику. Це Крим, Закарпаття, зокрема, Херсонська, Запорізька області. На 1 січня в Україні є діючі 16 вітрових електростанцій. У Львівській області встановлена 1-га і 2-га черга вітрової електростанції, в Івано-Франківській області, на півдні України достатньо багато ВЕС. Сукупна потужність сягає 550 МВт. У порівнянні – це не дин реактор Чорнобильської АЕС, тільки енергія виробляється з вітру. Перед тим, як починати зустрічі по проекту, аналітики вивчали вітровий потенціал, наявність земельних ділянок, лісового фонду, відсутність обмежень і обтяжень, наприклад, у вигляді лінії електропередач, газопроводів, санітарних зон, тощо), де розміщення об’єктів неможливе і забороняється. Якраз на полонині Боржава вітровий потенціал шалений, це просто подарунок природи, щоб розміщувати ВЕС. І ми як інвестори були зацікавлені. Є також можливість підключення до електричних підстанцій. Зокрема, у Воловці велика підстанція, яка може і генерувати, приймати і віддавати електричну енергію. Також враховувалася територіальна неналежність до природно- заповідного фонду та інших природоохоронних об’єктів відповідно до діючого законодавства».
У січні-лютому 2018 року, за словами Святослава Жмуцького, навколо проекту почалися активні дебати: «Нам запропонували інші ділянки для встановлення ВЕС, але координати вказують що це лісовий фонд, або газокомпресорні станції, лінії електропередач, де законодавчо неможливо встановлення вітряків. У будь-якого проекту є звичайно вплив, але ми хочемо його мінімізувати. Для нас важливо збереження лісового фонду, жодного дерева ми не вирубуємо. Всі комунікації йдуть під землею. Діючі дороги реконструюємо при цьому збережемо природній ландшафт. Загалом площа, задіяна під проект складе 0,01% загальної площі полонини Боржава».
У першій черзі будівництва на Воловеччині планується встановити 12 вітрових установок, під час другої черги- 20 вітрових установок на території Свалявщини, село Березники. (загалом 32). Суперечки за словами представника інвестора стосуються другої черги будівництва, яку будуть розглядати восени цього року, після узгоджень проблемних моментів. «Ми готуємо до оцінки впливу на довкілля першої черги, як цього вимагає українське законодавство. До цього ми завершили кілька етапів. З січня 2017 року відбувалась розробка детальних планів територій, ми передбачили всі законодавчі процедури, отримали дозволи місцевих громад. Далі розробка погодження та затвердження землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення. У лютому 2018 ми отримали земельні ділянки у довгострокову оренду за 1 млн.400 тис. грн за рік (загальна площа до 50 га). Якщо порівняти із орендою землі сільськогосподарського призначення, то це в 10 разів більше. На етапі будівництва до роботи планується залучити 300 осіб. На етапі експлуатації заплановано 30 робочих місць. Крім того інвестори готові укласти угоди з громадами щодо виділення щороку 50 тис. євро на соціальні проекти, – прокоментував Святослав Жмуцький. – Були громадські слухання, ми врахували зауваження щодо зміщення вітрових генераторів. Проводяться орнітологічні дослідження (вересень 2017 року – червень 2018) екологічною організацією «Лагуна». Отримали погодження техніко- економічного обґрунтування, до 2020 року законтрактована передача електроенергії. Зараз розпочали розробку стадії проектування першої черги на території Воловецького і Свалявського районів. Там де є проблемне питання щодо Міжгірського району, проект ми «заморозили».
Координатор проекту також навів кілька прикладів ВЕС у світі, у країнах Європи та у США, де подібна локація є поряд з гірськолижним курортом (Нью Гемпшир). А також закликав оглянути ВЕС в Україні, наприклад, на Львівщині (Старосамбірська ВЕС) та перевірити, наскільки шумними є вітряки. «Згідно з нормами, найближча вітрова турбіна до житлового будинку має бути не менш, ніж за 500 м, ми робимо 2- 2,5 км. Сам вітряк займає 30 на 30 метрів, якщо встановлювати 32 турбіни, то це 3 га. Вітрові установки не забруднюють довкілля, не заважають перельоту птахів. Найближче від дерева вони встановлюються на 650 м», – додав Святослав Жмуцький.
Степан Поп, професор, завідувач кафедри фізичної географії та раціонального природокористування УжНУ зупинився на питанні розвитку альтернативної енергетики в Україні та Закарпатті зокрема. «Енергетика у всьому світ є ключовою галуззю. Закарпаття серед регіонів України є найбагатшою на природні ресурси і найнерозвинутішою. Ми повинні взяти від природи те, що потрібно і мінімізувати свій вплив, – зазначив Степан Поп. – В Україні задекларовано розвиток відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) по роках. Стосовно вітрової енергетики до 2020 року ми повинні виробляти 5440 МВт, до 2025 – 8090 МВт, а до 2030- 11290 МВт. Німеччина вже сьогодні має те, що ми вже хочемо мати. А ми відстаємо від запланованої стратегії. Україні потрібно 12-15 млрд. інвестицій, держава це будувати не буде, тому треба розраховувати на інвестора. На мою думку, майбутнє Закарпаття геотермальній енергетиці. Вітрову енергію доцільно освоювати як допоміжну у гірських регіонах Щодо проекту по вітропарку, то у ньому проведена досить серйозна ґрунтовна наукова робота, дослідження по вивченню звукових хвиль різних діапазонів і відповідності нормативним стандартам. Інвестор має добросовісно віднестися до рекультивації землі, і впливи звести до мінімуму. У нас це перший такий проект, Львів вже пішов уперед. Хоча вони перебувають у менш вигідній ситуації. Ми маємо найкращий потенціал, де найоптимальніші умови з точки зору виробництва вітрової енергії та її транспортування».
Олег Лукша, к.ф.-м. наук, голова комісії з питань сталого розвитку екології, природокористування та збереження довкілля ГР зазначив, що «все питання у виборі місця». «Якщо йдеться про стратегію розвитку області, то обидва напрямки –туризм та відновлювана енергетика перебувають у певному конфлікті інтересів. Боржавська полонина – це є той туристичний ресурс, який популярний там, де є автентична природа. Виникає питання, чи залишається автентичною природа, при розташуванню ВЕС? Але і в горах більш перспективно ставити ВЕС, оскільки швидкість вітру там на 30-40% більша, ніж у низині, – прокоментував Олег Лукша. – Очікуємо, що проектант представить нормальний звіт з оцінки впливу на довкілля. Тим більше, що в ОДА не існує визначеності щодо місця встановлення вітрогенераторів. Ми також б мали обговорити ситуацію з точки зору можливих втрат туризму від парапланеризму і тих, хто любить автентичну природу. Це потребує окремого вивчення і у звіті оцінки впливу на довкілля ніяк не відобразиш. Необхідно виходити з точки зору громад, які втратять частину туристів, які захочуть бачити автентичну природу. Якщо говорити про екологічні втрати, то їх практично немає».
Представники Березниківської сільської ради, на території якого планується розмістити ВЕС, зауважили, що інвестору раді. Село (780 дворогосподарств) розташоване «у тупику», сільський бюджет складає 500 тис.грн. «Допомоги ніякої нема, маємо 10 платників на спрощеній системі оподаткування, треба розумно укласти договори з інвестором, подивитися на садочок, берегоукріплення»,- пояснили березниківці.
Михайло Попелич, голова смт. Воловець зазначив, що громаді Воловця бракує інформації, особливо висновків науковців щодо наслідків проекту будівництва вітроелектростанцій. «Ми раді громадою, що на наше селище звернули увагу. Нам потрібно розвивати туризм, але жодного витягу у нас нема. Сільський туризм –це перевага, але за минулий рік туристична галузь дала 143 тис. грн. Туризм у плані надходжень не можна порівняти з промисловістю. Основне завдання – соціально економічний розвиток населених пунктів і залучення інвестицій. Ведемо поки що плідний діалог з інвесторами. Особливо хотів чути думку науковців, щоб нам визначитися з будівництвом. Щоб місцева громада визначилася треба знати кінцевий результат», – зауважив Михайло Попелич.
Олександр Соломко, депутат Воловецької РДА вважає, що туризм та вітряки конфліктувати у Воловецькому районі не будуть. «Навпаки кількість туристів, які захочуть відвідати полонини, коли там буде інфраструктура, збільшиться. Це буде ще одна родзинка нашого регіону. Вітряки не вирішать всі питання, але цей проект не можемо випустити з рук. Це буде лакмусовий папірець: з нами будуть працювати інвестори або будуть оминати».
Владислав Пересоляк, завідувач кафедри землевпорядкування та кадастру УжНУ, голова комісії з питань сталої стратегії розвитку земельної реформи, природокористування та збереження довкілля вважає, що для громад є кілька шляхів отримати довготривалу вигоду. Наприклад, оформити не оренду землі, а суперфіцій, коли сільська рада може стати одним із засновників проекту. «Жоден проект не є ідеальним. Набір компромісних рішень це є норма. Громадам не треба чекати тільки грошей, що надійдуть від оренди. Всі лінії електромереж мають свою зону охорони це є платне. Всі дороги є комунальною власністю за це теж треба брати гроші, як бере Європа. Щодо проекту суперфіцій сільська рада повинна була бути засновником цього проекту, не можна зациклюватися на податках і оренді, – пояснив Владислав Пересоляк. – Наша кафедра може включитися у систему підготовки документів як платні сервітути».
«Те, що туристична галузь бюджетоутворююча– Згідно з новим законом про оцінку важко сказати. Але і те, що вона нічого не приносить, теж неправда. Розвивати екотуризм – якнайкраще для області. І я хотів звернути увагу інвестора на територіальнe приналежність самої Боржави у ракурсі природозаповідного фонду і найближчих об’єктів, – Юрій Шпонтак, директор департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА.. У 2016 році Боржава потрапила у тіньовий список Смарагдової мережі, у грудні 2017 фактично затверджена як об’єкт Смарагдової мережі (мережа територій особливого природоохоронного значення, важливих для збереження біорізноманіття, в країнах Європи і деяких — Африки). На сьогодні подано законопроект у ВР по визначення статусу земель, які належать до об’єктів СМ, де обов’язковою умовою має бути оцінка впливу на довкілля. Ця процедура дає можливість всім, хто не зміг долучитися, надати свої пропозиції та зауваження, які інвестор зобов’язаний врахувати при підготовці звіту оцінки впливу на довкілля. Всі ми зацікавлені у якнайбільшому тлумаченню прийняття рішення. Земельні питання пропрацьовано, суб’єктом прийняття рішень сільські ради, РДА. Суб’єктом прийняття рішень щодо оцінки впливу на довкілля і визначення можливої шкоди є Закарпатська ОДА. На даній території альпійська, субальпійська рослинність. Потужно треба підійти до питання наявності червонокнижних рослин. Якщо такі об’єкти будуть виявлені або вже є, то прохання дотримуватися процедур для отримання дозволу до вилучення і застосування рекультивації. Всі питання є можливі але за найменшої шкоди нанесення довкілля».
Представники ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» повідомили, що готові розглянути всі пропозиції щодо спірних питань проекту. Незабаром, як зазначили на круглому столі, згідно з новим законом про оцінку впливу на довкілля буде оголошено про початок приймання пропозицій та зауважень, інформація повинна бути на сайті Закарпатської ОДА.
Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.
Підписатися