Приєднання Ужгородської поліклініки до лікарні обійдеться без звільнення лікарів

Минулого тижня містом на Ужем почала поширюватися новина про реорганізацію роботи міської поліклініки, тобто її приєднання до Ужгородської центральної міської клінічної лікарні. Значний резонанс викликали неофіційно опубліковані проекти рішень, які розглянуть на наступній сесії міської ради. Ідеться про фактичне поглинання лікарнею поліклініки.

Так, Олександр Білак, заступник ужгородського міського голови, наголошує, що це реорганізація шляхом об’єднання, адже у зв’язку з медичною реформою, так чи інакше, усі заклади піддадуться змінам.

Кошти з державного бюджету виділятимуться на первинну ланку (це чітко передбачено вже діючими законодавчими актами), а саме на сімейні амбулаторії та заклади другого рівня, де надається стаціонарна медична допомога й забезпечується амбулаторне лікування. Якраз сюди й буде входити поліклініка для того, щоб медичний персонал не втратив роботу, а якість медичного обслуговування для мешканців Ужгорода могла покращитися.

«Абсолютно логічною в контексті проведення медичної реформи є оптимізація немедичного персоналу в наших закладах. Жоден медик – лікар, медична сестра чи санітар – не будуть звільнені. У нас і так достатньо медиків від’їжджає за кордон. Наразі ми повинні прийняти правильні рішення стосовно адміністрування закладів для того, щоб розширити амбулаторне лікування і щоб люди не перебували в лікарнях просто так, без нагальної потреби. Зокрема ми повинні створити максимально комфортні умови як для пацієнтів, що приходять до поліклініки, так і для тих, хто звертається в медичний заклад для стаціонарного лікування», – зазначає Олександр Павлович.

Провести реорганізацію планують до 30 червня 2018 року. Питання розподілу приміщень і функцій буде вирішуватися по ходу здійснення медичної реформи.

Зокрема бурю незадоволення в містян викликала ідея створення «Лікувально-профілактичного центру», де надаватимуться медичні послуги на платній основі. Олександр Білак наголошує, що ця установа немає ніякого стосунку ні до поліклініки, ні до лікарні. Це окремий заклад, який тільки планують створювати.

«Там набагато складніша процедура різноманітних погоджень, у тому числі з Міністерством охорони здоров’я. Попередньо вже були проведені консультації з Департаментом охорони здоров’я Закарпатської ОДА. Ціни на послуги визначатиме МОЗ, а ми їх будемо коригувати в бік зменшення, якщо буде можливість покривати відповідні видатки з міського бюджету», – наголошує пан Олександр.

Важливо зрозуміти, що в статуті всіх медичних установ написано «неприбутковий заклад», адже якщо він приноситиме прибутки, буде комунальним підприємством чи будь-якої іншої форми власності, то не матиме права отримувати кошти із державного бюджету у вигляді субвенцій на медицину. Саме тому є потреба у створенні окремого закладу, який надаватиме населенню платні послуги, але тільки тим, хто цього бажає. А всі громадяни, які мають гарантоване право на безоплатну медичну допомогу та відповідні медичні послуги, і надалі отримуватимуть їх безоплатно.

У свою чергу, Василь Решетар, начальник відділу охорони здоров’я Ужгородської міської ради, наголошує, що в цьому питанні треба зрозуміти: кожен лікар чи медсестра, які до моменту об’єднання називалися працівниками Ужгородської міської поліклініки, отримають запис у трудовій книжці про те, що стали працівниками Ужгородської центральної міської клінічної лікарні. На їхніх заробітних платах та статусі це жодним чином не відобразиться.

Навіщо ж відбувається таке «об’єднання», якщо по факту нічого не зміниться? Василь Васильович зауважує, що це питання потребує розуміння тих реформ, які починають відбуватися в галузі медицини нашої держави. Ідеться про те, що до кінця 2019 року медичні заклади отримуватимуть кошти за те, скількох людей пролікують та проконсультують. А зараз отримують кошти за те, що вони є!

«Менш ніж через два роки медзаклади будуть змушені заробляти самі, і ось тоді виникнуть абсолютно реальні та серйозні проблеми в тих установ, які надають мало послуг. Разом з цим виникає питання, а при чому тут поліклініка? Хіба вона мало консультує людей? Ні, зараз спеціалісти поліклініки навантажені, але нова реформа в тому й полягає, що сімейні лікарі дедалі більше братимуть на себе – усі неускладнені хвороби лікуватимуть самостійно. Відповідно, набагато менше людей направлятимуть на консультації до вузькопрофільних спеціалістів», – розповідає Василь Васильович.

Заклад, тобто поліклініка, отримуватиме певну суму, з якої половина йтиме на заробітну плату, – коштів не вистачить. Саме тому одним з мотивів цього об’єднання є врятувати вузьких спеціалістів поліклініки від скорочення, адже абсолютно реально, що з 8 невропатологів залишиться лише два і їх буде достатньо для тих людей, яких направлятимуть на консультації. Хтось сприймає ці зміни як негатив, але фактично це робиться для того, щоб всі лікарі мали роботу.

На 2020 рік, відповідно до ідеї реформи, керівників медичного закладу має бути двоє – головний лікар, який займатиметься суто проблемами надання медичної допомоги й лікування, та директор-менеджер, який відповідатиме за господарську частину, фінанси та закупки.

Відзначимо, що всі подальші звернення до вузькоспеціалізованих лікарів стаціонарних чи інших закладів лікування будуть виходити саме від сімейного лікаря, тобто від первинної ланки. Якщо у вас немає декларації із сімейним лікарем, ви не зможете рухатися далі або будете зобов’язані покривати всі видатки за власний кошт.

Віра Качанова, головний лікар Ужгородської міської поліклініки, відмовилася коментувати ситуацію, наголошуючи на тому, що жодної офіційної інформації з цього питання немає. «Коли проект рішення буде опублікований на офіційному сайті Ужгородської міської ради, от тоді й буду коментувати!» – сказала вона.

Не вдалося нам зв’язатись і з головним лікарем Ужгородської центральної міської клінічної лікарні Іваном Курахом, але сподіваємося, якщо це питання дійсно отримає підтримку ужгородських депутатів, то ми матимемо змогу почути і його точку зору.

Вікторія КОПИНЕЦЬ