На Свалявщині відбувся Форум Регіональних Екологічних ініціатив

Дійство проходило у с.Поляна під назвою «Поляна – ЕКО 2017». Минулого року захід відбувався у Чопі. Цьогорічна мета форуму – висвітлення екологічних проблем гірських населених пунктів Закарпатської області, пошук шляхів їх вирішення. Одним із завдань Форуму є затвердження Програми «Збереження екосистеми долини річки Тиса на прикордонній території України, Угорщини, Румунії та Словаччини».

Учасниками форуму стали делегації населених пунктів, співорганізаторів Форуму: Поляна, Великий Березний, Перечин, Сторожниця, Іршава, Воловець, Міжгір’я, Буштино; громадські екологічні організації області, державні екологічні інституції, представники іноземних дипломатичних установ та ін. На Форумі заснували Регіональну Асоціацію органів місцевого самоврядування Закарпатської області «Закарпаття – за чисте довкілля», до якої увійшли громади с.Поляна, Буштино, Міжгір’я, Воловець. Головою обрали Івана Дрогобецького, голову Полянської ОТГ, виконавчим директором Володимира Сурана.

Регіональна асоціація працюватиме над вирішенням екологічних проблем територій закарпатських громад, вже підготовано масштабну Програму «Збереження екосистеми долини річки Тиса на прикордонній території України, Угорщини, Румунії та Словаччини», яку презентував Володимир Суран. Він зауважив, що через водні кордони Закарпаття з трьома сусідніми державами Європи, потрапляє частина забруднених вод з України. «Частину екологічних проблем ми створюємо тут і відправляємо у Європу. А так не повинно бути. Комплектація очисних споруд має понад 50 років, бетон – понад 70.

У Стратегії Дунайського регіону, яку прийняла Європа 24 червня 2011 року, йдеться про те, що вона націлена на збереження чистоти питної води. Пріоритетні напрямки до 2020 року: зменшення забруднення поживними відходами та органічними речовинами на 20 % у порівнянні з 2010 роком, 80 % житлових кварталів басейну річки мають бути забезпечені системою очистки,- зазначив Володимир Суран. – Згідно з нашою програмою, в основу якої лягло дослідження план управління річковим басейном Тиси, ми плануємо охопити щонайменше 5% населення Закарпатської області сучасною системою збору очищення побутових каналізаційних стоків; збудувати сучасні інноваційні каналізаційні очисні споруди у населених пунктах Поляна, Великий Березний,Буштино, Перечин, Сторожниця, Іршава, Воловець, Міжгір’я. А також досягти, шляхом будівництва нових КОС, покращення якості води у річці Тиси на понад 7%. Покращити якість води в річках у місці витоку з КОС на 30%, досягти придатності води для купання у створах річок населених пунктів охоплених Програмою тощо». Для реалізації програми планують залучати грантові кошти, кошти місцевих бюджетів та держбюджету (загалом необхідно залучити понад 23 млн.євро). Період реалізації- 2018-2021 рр.

Балаж Лопперт, консул генерального консульства Угорської республіки в Ужгороді зазначив, що захист довкілля – це така суспільна діяльність, яка направлена на попередження своїми силами екологічного середовища, зменшення та запобігання нанесення цієї шкоди. «У цьому визначенні для мене головні вислови– попередження, зменшення та запобігання. Вони означають активну дію. Основною метою таких конференцій є до активнї дії самим робити щось для довкілля і не чекати, щоб хтось зробив це для нас. Ефективною організацією у цьому напрямку може стати Регіональна асоціація, створена сьогодні»,- прокоментував консул.

Горват Роберт, депутат ВРУ нагадав про величезні проблеми з утилізацією відходів, які намагається вирішити людство. Відповідно страждає якість води Якість стічних вод- проблемні питання, які зувучать у публічному просторі не так часто. Місцеві громади почали добру справу, адже відщ нас залежить, як людство житиме післязавтра.—мкаже народний депутат – Ми готуємо запити до профільних міністрерств, щоб стимулювати цей процес на урядовому рівні і привернути увагу до якості січних вод. Минулого комітету ми проговорювали законопроект про сміттєпереробку. Досі належної роботи у державі у цьому напрямку не велося».

Богдан Кирлик, голова Ради смт. Великий Березний зауважив, що кожен голова ОТГ йде на вибори з бажанням щось зробити, але при відсутності фінансів можуть опуститися руки. «Ті, що об’єдналися знають, що робити. У 2015 ми подали документацію на будівництво каналізації, пройшли конкурс, були внесені в обласний проект, що можуть бути подані. У результаті до відібраних ми не потрапили, хоча проекти з нижчими оцінками пройшли. Нам залишається шукати кошти міжнародних донорів, подаємо 4 проекти, один з них стосується каналізацій», – розповів Богдан Кирлик.

«В умовах глобальної кризи країни це добре, коли відбувається рух. Якщо форум вибирає тему екології, це означає, що ми думаємо про майбутнє, – каже Володимир Панов, голова Об’єднання організацій роботодавців Закарпаття.– Ні Київ, ні Будапешт не вирішить проблеми екології. Потрібно кожному закарпатцю зрозуміти що ми створюємо країну, ми лідери. Наша організація, яка представляє закарпатський бізнес, а це понад 360 організацій, 80% ВВП Закарпатської області, підтримує такі ініціативи.

Водопостачання і водовідведення – одна з найболючіших тем також села Сторожниця. Василь Сіка, сільський голова розповів, що ще у 2010 році розпочалось виготовлення технічної документації для побудови водопостачання та водовідведення, у 2015 повністю завершено процес. «На сьогодні, враховуючи економічні та інфляційні процеси суми на побудову самої системи зросли, у 2017-му вдалося побудувати систему водопостачання у більшій частині села, там, де розташовані об’єкти соціальної інфраструктури. Якщо проблема з водопостачання частково вирішується, бо більшість дворогосподарств використовує індивідуальні колодязі, то з очищенням, важче. Це є не тільки нашою проблемою, але й Словаччини, куди йдуть наші води. Вартість відповідного проекту складає 40 млн. грн., що є непідйомним. Намагаємося кошти різними шляхами, зокрема участю у різних міжнародних грантових проектів. Якщо ще 7 сіл погодяться на створення громади, бюджет би склав 102 млн.грн на рік, що дало б змогу вирішити більшість проблем населених пунктів.

Франк Вернер, директор товариства «Екосервіс Словенско», який 10 років тому започаткував проект «Чиста Тиса», зауважив: «Нашим обов’язком є те, щоб чиста вода надходила далі до Румунії, Словаччини, Чорного моря. ЄС зацікавлений, щоб Дунай був чистим і якість води була на рівні».

На Закарпатті планують реалізувати ще один масштабний екологічний проект: екологічне поселення Родникова Гута. Про це розповів Йосип Головач, голова НДІ засобів аналітичної техніки УжНУ. «На північно-західній територїі обєднаної Полянської громади планується створення сучасного екосферного інноваційного парку Родникова Гута, даний проект передбачає більш комплексний синтез природи, науки, інновацій, співрозвиток громади, навколишнього середовища з використанням сучасних технологій. Енергопасивне посилення Родникова Гута запланований на 54 га. Ентопоселення має стати взірцем збереження словацькомовної спадщини у сучасному українському обрамленні». За словами Івана Дрогобецького, це амбітний проект. «На сьогодні Родникова Гута– один з населених пунктів, з якого найбільше людей виїжджає у Європу та США, найбільше житлових будинків стоїть порожніми. Тому виникла ідея повернути сюди життя і побудувати невелику Європу у селі, з якого люди відїжджають. Хочемо Родникову Гуту зробити цікавим туристичним об’єктом, куди хочуть приїжджати люди. Таких проектів нема в Україні», – додав Іван Дрогобецький. Артем Федосєєв, підприємець, планує розвиати екотуризм сасме в Родниковій Гуті. Каже, що цей регіон є найкращими для такого напярямку туризму. «Є плани будівництва ферм для вирощування риби, вівчарні, сироварні, екокотеджів, лижних трас. А також будівництво музею історії та побуту тих часів, будуть застосовані природні джерела енергії: сонця, вітру, що забезпечить унікальність регіону». Юрій Дербаль, експерт ГО Форза торкнувся теми лісів, які відіграють основну роль на Закарпатті у збереженні водних ресурсів. «Щорічно у світі зникає близько 10 млн. га лісів, це територія всіх українських лісів. Ми хочемо привернути увагу уряду до проблеми лісів, до системи, яку сьогодні руйнують».