На Тячівщині «відгудів» традиційний «кедровий» фестиваль

1 жовтня, у селі Лопухів (давня назва Брустури) що на Тячівщині відбувся фестиваль “Брустурянська кедровиця” та святкування та 379-річниці з дня заснування села.

Цей четвертий районний фестиваль цього року здобув статус міжнародного, оскільки на ньому були присутні не лише гості з різних районів Закарпаття, але й представники консульських установ Словаччини, Угорщини та Румунії.

Свою назву фестиваль отримав невипадково,а саме від настоянки яка робиться на шишках європейського кедра. Гордістю Кедринського лісництва, що входить до Брустурянського лісгоспу, є унікалдьна місцина – парк Масарика,плантація модрин, висаджена ще в 1928 році.Участь у висадці дерев брав тодішній президент Чехословаччини Томаш Масарик.

На сьогодні збереглися найбільші в Європі плантації кедра – близько 600 гектарів. Більшість цих рідкісних дерев ростуть високо в горах, однак поодинокі кедри можна побачити й на околиці Лопухова.

Відкриття свята розпочалося з урочистої ходи: діти, посадовці, гості фестивалю у яскравих вишиванках пройшли вулицею села під супровід місцевих музик та звуки трембіт.

На березі річки Брустурянка хода зупинилася, було запалено ватру та облаштовано локацію, інсценовану під древній обряд сплаву бокорашів. Потім учасники свята вирушили до місцевого Будинку культури.

Урочисту частину заходу було відкрито зверненням голови села Лопухово. Іван Фабрицій звернувся до односельців та спонсорів з подякою за допомогу в організації свята. Актив села та поважних жителів було нагороджено почесними грамотами Тячівської районної державної адміністрації та сільської ради. Після офіційної частини розпочався концерт за участі самодіяльних колективів та учасників народної творчості працівників культури району. На святі також було організовано виставку народних промислів та умільців які привезли свої надбання з усіх куточків Тячівщини.

Свято закінчилося виступами таких зірок – Павло Доскош, Ірина Федишин та гурт “Гардамани”.

Варто зазначити, що для місцевої громади цей фестиваль має просто колосальне значення. Адже не секрет, що туристична сфера є найбільш потенційно привабливою для гірських районів Закарпаття. Люди можуть розвивати «зелений туризм», не думаючи про те, чи варто податись на заробітки. Любий фестиваль, особливо якщо він проводиться систематично, це також інфраструктура. Це нові дороги, заклади харчування, якісний мобільний зв’язок. Як кажуть «фестиваль закінчиться, а дороги зостануться». Звісно проблем вистачає, щоб зацікавити дійсно вибагливого туриста зроблено ще дуже мало, але головне – є тенденція.

Вероніка Мараморош