ОСББ: примус чи необхідність?

З 1 липня набуває чинності Закон України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», прийнятий Верховною Радою 14 травня 2015 року. Тобто теперішні ЖРЕРи ліквідовуються, а замість них будуть створені Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (далі – ОСББ).

Головною метою ОСББ є ефективне утримання помешкань. Об’єднаннями співвласників управляють загальні збори жильців та обране ними правління на чолі з головою. Членами можуть бути всі власники квартир і нежитлових приміщень будинку.

Можливий також варіант створення ОСББ з декількох будинків, що мають спільну прибудинкову територію. У такому випадку мешканці цих багатоповерхівок обирають одного голову, який вирішує всі їхні питання. На кожний будинок має виділятися певна сума коштів, котру вони можуть використовувати разом на спільні цілі та потреби.

На сьогодні в Ужгороді понад 1000 багатоквартирних домів. Як зазначено на сайті Ужгородської міської ради, головний спеціаліст департаменту міського господарства, голова Ужгородського осередку «Спілки власників житла України» Марина Куберка зауважила, що з початку 2016 року в обласному центрі створено 19 ОСББ, усього ж на кінець березня їх у місті нараховується 149.

Одним із перших в Ужгороді, ще у 2010 році, з’явилося ОСББ «Дружба». Його голова Володимир Буркало каже: «Рішення створити об’єднання співвласників було одноголосним, усі мешканці розуміли, що якщо ми хочемо рухатися до Європи, хочемо кращих послуг, то самі повинні займатися питаннями своїх будинків. Ті гроші, які ми платили ЖРЕРам не використовували за призначенням, для нас нічого не робили. Усю необхідну документацію ми виготовили самі, уклали договір з підрядником. Багато чого здійснили за ці 6 років: установили систему економного освітлення, поставили датчики руху, нові труби, замінили водовідводи, перекрили дах, зробили гідроізоляцію. Міська рада допомогла нам із системою захисту від блискавки. Крім того, у рамках програми ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» нам було виділено 280 тисяч гривень, за допомогою яких ми змогли поставити 64 нових вікна та 17 дверей». На найближче майбутнє у Володимира Юрійовича ще є багато планів з реконструкції прибудинкової території.

У новобудовах Ужгорода останніх років ОСББ створюються автоматично. Пан Роман, мешканець одного з таких будинків, розповідає: «Ми разом з сусідами на загальних зборах самостійно обрали голову для нашого ОСББ. Він кожні три місяці звітується перед нами, пропонує нові ідеї з удосконалення будинкової території. Ось недавно наш дім обладнали відеонаглядом та зробили гарний паркан». Пан Роман також поділився тим, що тепер платить менше, ніж коли жив у багатоповерхівці, якою керує ЖРЕР.

Є також будинки, де люди тільки в процесі створення ОСББ. Пані Ілона, мешканка одного з таких, розповідає, що «багато жильців не хочуть займатися цими питаннями, їх усе влаштовує так, як є. Не підтримують ініціативну групу, не розуміють необхідності вирішення першочергових завдань. Крім цього, багато власників квартир здають їх в оренду, а самі проживають за містом, і з ними знайти контакт досить важко».

«На мою думку, вся ця ситуація з ОСББ є надуманою, це нова афера ХХІ ст., – коментує «Карпатському об’єктиву» керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІР-СЕРВІС» («Наш добробут») Валерій Левко. – Так звані ОСББ надають послуги тільки з прибирання будинків та територій. А інші – газопостачання, водовідведення, електрозабезпечення? На них потрібно мати відповідні ліцензії й тарифікацію. Зі 180 будинків, що є в підпорядкуванні нашого ЖРЕРу, тільки 10 вирішили створити ОСББ. А потім усе-таки повернулися до нас».

Віктор Щадей, депутат міської ради, який за власним бажанням узявся роз’яснювати мешканцям принципи роботи ОСББ, також погодився дати свій коментар: «Я намагаюся донести до людей, що створення об’єднання співвласників відбудеться чи за їхньою власною ініціативою, чи замість них це питання вирішить міська рада. Зараз мешканці багатоповерхівок можуть самі створити ініціативну групу, обрати голову свого ОСББ та самі розпоряджатися своїми коштами. Але з 1 липня міська рада призначить приватне підприємство, яке обслуговуватиме їхні будинки. По суті це будуть ті самі ЖРЕРи, але в приватній власності. Однією з переваг ОСББ, на мою думку, є залучення іноземних інвестицій. У кожного в квартирі зроблено гарний ремонт, у той час як під’їзди потребують капітального ремонту. Є багато програм, грантів, які можуть сприяти покращенню якості життя в наших будинках».

Отже, як бачимо, думки різняться, але залишається питання: що робити мешканцям інших будинків після 1 липня, якщо до того часу вони не сформують ініціативну групу й не почнуть процедуру створення ОСББ? Усі ми маємо зрозуміти, що в наших будинках відбудуться кардинальні зміни – ми станемо власниками не тільки квартир, а й цілого будинку та прибудинкової території. І якщо самі не утворимо ОСББ і не будемо мати можливості самим обирати організації, які надаватимуть нам послуги, тоді влада, не питаючи нас, призначить управляючих, які на свій розсуд керуватимуть нашим майном.

Вікторія КОПИНЕЦЬ